Умови були важкі, дівчата недоїдали, мерзли, майже постійно вчилися, їх принижував містер Броклґерст. Усі дівчата від дев'яти до двадцяти років спали в одній довгій кімнаті. Всі вони були вбрані в однакові незграбні коричневі сукні та довгі полотняні фартухи. На шістьох вихованок припадала лише одна миска, щоб вмиватися. Взимку дівчата мали пройти добрі дві милі пішки, щоб дістатися до броклбріджської церкви, де правив службу Божу їхній опікун містер Броклґерст. Цілий день дівчата мерзли у церкві, а після вечірньої відправи йшли до школи на гострому зимовому вітрі. Містер Броклґерст сам купував їжу й одяг для дівчат і дуже економив на цьому.