Лінка зрозуміла свої почуття не відразу. Спершу Адріан став її знайомим: їх познайомила Наталія, бо хлопець вчився у мистецькому ліцеї, про який мріяла Лінка. Адріан розповів, що можна виграти конкурс фотографій і звільнитися від немалої плати за навчання. Вдруге Лінка випадково зустріла хлопця у лікарні, коли Кай захворів. Батько Адріана виявився лікарем, а хлопець саме був у лікарні і допоміг у складній ситуації. Коли з братом все владналося, Адріан відвіз Лінку додому, переглянув її фотографії і одну взяв, щоб намалювати картину.
Хлопець неодноразово допомагав Лінці, пригощав її кавою з кардамоном, говорив їй правду у вічі, коли вона була неправа, зокрема засудив її поведінку, щодо її мами та подруги Наталії. Бували й моменти, коли вони сердилися одне на одного, а потім, навіть, посварилися. У червні, коли Лінка дізналася результати іспитів, вони виявилися саме такими, як і казав Адріан. На той час вони не зустрічалися, але Лінка дедалі сильніше сумувала за ним. Саме тоді вона зрозуміла, що кохає його: "У неї більше не було найщирішого друга, того, хто знав її краще, ніж вона сама, розумів і завжди приходив на допомогу. Лінка місця собі не знаходила. Лічила дні. Дванадцяте. Тринадцяте. Чотирнадцяте. Знала, що може бути запізно, але шанс іще залишався. Може, якщо вона попросить пробачення за свою поведінку, усе буде, як раніше? Але не наважувалася. Єдине, на що ставало сил, це не виказувати себе в школі. Та повернувшись додому, Лінка вибухала риданнями, щойно зачиняла за собою двері власної кімнати". В аеропорту в останні хвилини до відльоту Андріана у Лондон дівчина наважилася сказати: "Пробач мені, — прошепотіла вона. — Мабуть, я повна ідіотка, але… здається, я тебе кохаю. Тобто, справді кохаю".