У творі зображено святкування свята Пасхи, коли дітей вдягають у царське вбрання, щоб усе на них мінилось, блищало і шелестіло. У переддень свята мати дала дітям горіхи, але наказала, щоб перед пасхальною вечерею вони не сміли лузати горіхи. Під час вечері родина їсть мацу – прісний хліб.
Шимек ходить з батьком до синагоги, знає напам'ять рядки з "Пісні пісень". У синагозі батько Шимека читає кадиш по синові Бені. На свято Пасхи уже дорослий Шимек описує, як кантор Мейлах співає, як постарів рабин. Перед Зеленими святами малі Шимек і Бузя йдуть по зелень, щоб прикрасити хату.