Марго була кволою, з блакитними очима, світлим волоссям, схожа на бліду фотографію, яка припала пилом у старому альбомі. Голос дівчинки звучав ледь чутно. Вона не гралася з іншими дітьми, трималася осторонь. "Якщо учні всі разом співали про ігри та радісне життя, дівчинка ледь ворушила губами. Тільки тоді, коли лунали пісні про тепле літо, лився її лагідний голос, а очі блукали за спітнілим вікном".