У цьому дзеркалі Гаррі побачив не тільки себе, а й цілу юрбу людей, які стояли в нього за плечима. Жінка, котра стояла зразу за його відображенням, усміхалася й махала йому рукою. Вона мала темно-руде волосся, а її очі були схожі на очі Гаррі. Жінка плакала і усміхалась водночас. Високий, худий, чорнявий чоловік, який стояв біля неї, пригорнув її до себе. Він був в окулярах, а його волосся геть скуйовдилось і стирчало на потилиці так само, як і в Гаррі. Хлопець зрозумів, що це його батьки. Гаррі вперше в житті дивився на свою родину. Поттери всміхалися й махали йому руками, а Гаррі не міг надивитися на них.
Рон побачив себе у дзеркалі старшим, найкращим учнем школи, з кубком гуртожитків і кубком з квідичу.
Албус Дамблдор пояснив згодом Гаррі, що дзеркало серця показує найглибше, найсокровенніше бажання серця. Тому Роналд Візлі, що завжди був у затінку своїх братів, бачить себе найкращим з них усіх.