Нацисти поставили на службу своїй злочинній ідеології найвищі досягнення людства, починаючи з античності. Гіркою іронією до змісту оповідання звучать у його назві обірвані слова з давньогрецької епітафії.
"Спартанське виховання" – це синонім терплячості, витривалості, мужності. Його символом стала неодноразово згадана в оповіданні Белля статуя хлопчика, який виймає з ноги тернину. За переказом, він загнав скалку ще на початку змагання з бігу. Однак, потерпаючи від страшного болю, прибіг першим і лише після перемоги сів її виймати. Саме цей момент і відтворено в скульптурі, копії якої фашисти ставили в гімназіях зовсім не випадково. Адже вони хотіли виховати мужніх вояків, переможців, "володарів світу", готових обрати смерть, але не поразку, так само як триста спартанців на чолі з царем Леонідом. Саме тому вчитель і примушував героя "Подорожнього..." писати на дошці епітафію Симоніда Кеоського, висічену на монументі еллінським героям у Фермопілах: "Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, передай її жителям, Що всі ми полягли тут, бо так звелів нам закон". Ось тільки мета у фашистів була прямо протилежною спартанській. Греки загинули, зупинивши Ксеркса, що дало змогу Елладі підготуватися до відсічі і зрештою перемогти перських загарбників. Фашисти ж зазіхали на чужі країни, тому й зазнали нищівної поразки. Тому те, що герой оповідання "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа..." цієї фрази так і не дописав, є глибоко символічним: не годиться загарбникам прирівнювати себе до патріотів, які воюють за рідну країну.