Зміни на портреті відбуваються поступово. Спочатку ледь помітні, згодом окреслені все яскравіше й яскравіше. Доріан Грей, що на початку роману ще здатний переживати з приводу сварки з Сібіл, вирішує навіть одружитися з нею, щоб залагодити свою провину, поступово морально деградує настільки, що стає справжнім злочинцем, але жодних докорів сумління вже не відчуває. Після вбивства Безіла Голуорда, самогубства Алана Кемпбела, вбивства брата Сібіл читач розуміє, що вчинками Доріана керує лише егоїзм. Жадоба насолод, прагнення задовольнити свої бажання будь-якою ціною, нехтуючи долями і навіть життям інших людей, – такий шлях Доріана Грея. Портрет "постарівся" настільки, що реальна людина навряд чи може так сильно й потворно змінитися за такий короткий строк. Вражений змінами, що відбулися на портреті за роки його розбещеного життя, герой подумки начебто прагне змінитися. Але портрет не залишає йому надії, стверджуючи, що в основі цього прагнення – лише лицемірство.