На мою думку, Інґве був надто спокійною, розміреною, флегматичною людиною. Він не звик жити у такому шаленому ритмі, як Симона та Ольга. Новий бойфренд Ольги старався добре ставитися до Симони. Коли загубився Кільрой, він купив Симоні цуценя. Дівчина не відчула радості від подарунку, хоч розуміла, що Інґве хотів якнайкраще. Він і знаку не подав, що через Симону розгромив сусідові вулики і пом'яв своє улюблене авто. Він купив собаку, хоч, власне, не любив собак. Він хотів якнайкраще, і Симоні було шкода. Коли ж додому прийшла вчителька, Інґве дозволив її виказати усе, але не викрив Симону, хоч уже зрозумів усю брехню Симони. Згодом Інґве підійшов до Симони і сказав, що усе знає. Дівчина почала тікати від нього, вилізла на дуб. І хоч Інґве боявся висоти, він почав лізти, аби рятувати її. Вона кинулася рятувати його, але спершу взяла слово, що він нічого не розповість мамі. Він все-таки впав і підвередив ногу, але ні в чому не звинувачував Симону.