Розповідь ведеться від імені Симони, тому Старку вдається показати життя очима дитини-підлітка, проблеми її дорослішання. Адже діти – навіть досить старші – сприймають життя все одно не зовсім так, як дорослі, вони постійно думають про те, чи правильно живуть, і їх сумніви іноді здаються деяким батькам смішними й надуманими. Старк з усіх сил показує, що не потрібно боятися дорослого життя, що треба тримати себе в руках в дуже складних ситуаціях, навіть при втраті дуже близьких людей. І треба пам'ятати, що поряд завжди є люди, які можуть зрозуміти й допомогти.