Автор повісті не ототожнює духовність з релігійністю. Зокрема, високодуховною особистістю у його творі постає атеїстка Мадемуазель Марсель. Вона допомагає єврейським дітям не через релігійні погляди, а лише тому, що нею керує гуманізм. Жінка навіть під найстрашнішими тортурами не зізналася, що більшість дітей у католицькому притулку на Жовтій віллі – це врятовані нею та отцем Понсом маленькі євреї.