У кожного є свій спосіб боротьби з цим страхом. Наприклад, Мумі-троль, зустрівши Хропсю, більше думає про неї, розповідає про свою Долину, описує печеру. Хропся ж намагається не думати про комету, не дивиться на неї, навіть просить Мумі-троля заслонити комету ковдрою, коли готує усім їсти. Дорогою до Долини Мумі-тролів Хропся вмовила друзів піти на танці, і таким чином усі забули про комету. Герої твору весь час відволікаються, зайняті проблемами, які виникають тут і зараз, зосереджені на досягненні мети, тобто прибуття у Долину, а приліт комети надіються пережити у печері.