Він усвідомлює свій гріх, коли бачить своє відображення у воді: "Певно, мене спіткало це лихо через мій гріх. Бо я зрікся своєї матері і прогнав її, я був гордим і жорстоким до неї. Тому я піду й шукатиму її по всьому світу, і не знатиму відпочинку, допоки не знайду її.", а згодом гвоорить маленькій доньці Дроворуба: "Ні, я був жорстоким до своєї матері. За це зло я понесу покарання. Я повинен піти звідси й обійти весь світ, аж поки знайду її і вимолю в неї пробачення.".