Мешканці казкової Долини жили у будиночку мумі-тролів. Коли випадав перший сніг, усі засинали і спали, поки не наставала справжня весна. Прокинувшись від довгого сну, який тривав 100 днів і ночей, усі поверталися до звичного життя: займалися улюбленими справами, часто вирушали в мандрівки, переживали різні пригоди. Кількість мешканців будинку змінювалася, бо часто з'являлися нові друзі, інколи хтось покидав будинок, але згодом повертався. Біля Долини протікала річка, недалеко було море, де друзі плавали на судні і рибалили. Про усіх дбала Мумі-мама, яка смачно готувала і стежила за порядком в будинку. Мумі-тато вмів майструвати, а ще він писав мемуари про своє життя. Стосунки між мешканцями Долини були дружні, кожен міг займатися тим, чим хотів, між усіма була повага і розуміння. Коли виникали якісь суперечки, їх намагалися вирішувати. Батьки і друзі піклувалися одне про одного, навіть про Ондатра, який у всіх нещастях звинувачував мумі-тролів.