Персонажі твору: Конрад, Берті Бартолотті, пан Егон, Кіті, пан і пані Рузіки.
Пані Бартолотті – яскрава, незвичайна, непрактична, творча жінка, яка часто поводиться по-дитячому. Сусіди не хотіли розмовляти з нею, бо вважали химерною. Жінка мало розмовляла з мешканцями будинку, але часто розмовляла сама з собою. Вона звикла до цікавих поглядів оточуючих, бо її яскраві макіяж та одяг викликали зацікавлення. Попри це пані Бартолотті справляє хороше враження на читача, часто смішить нас, інколи заставляє задуматися, чи дійсно потрібно бути схожими на інших і нічим не відрізнятися. Ставши мамою Конрада, вона дуже старається і прагне виконувати всі свої обов'язки, хоч часто зовсім не знає, що робити і як поводитися. Та її дії свідчать про любов, піклування, бажання залишитися мамою для хлопчика назавжди.
Конрад був надзвичайно слухняною дитиною, поважав пані Бартолотті, пана Егона і вчителів, виконував усі розпорядження, гарно вчився. Його світ – ідеальний, особливий, не такий, як всі. Усі дорослі ставляться до нього прихильно, але більшість дітей зневажають і кепкують через його слухняність. Усі його дії "запрограмовані" на фабриці, тому він не може поводитися погано. Та хлопчик з розвитком сюжету доводить, що може бути особистістю, може змінюватися, а бажаючи залишитися з пані Бартолотті і паном Егоном, він робить, здавалося б, неможливе – забуває усі правила і стає звичайною дитиною, яка може бути геть неслухняною і нечемною.
Пан Егон був другом пані Бартолотті і зустрічався з нею двічі на тиждень. Спершу пані Бартолотті вважала його поганим батьком для Конрада, називала "пісною занудою". Клієнти знали пана Егона як спокійну, привітну людину. Цей чоловік щиро полюбив Конрада, хотів стати його батьком, дбав про хлопчика. Тому пан Егон доклав усіх зусиль, щоб Конрада не забрали. Чоловік переховував хлопця у своїй квартирі, заплющував очі на те, який безлад робили там Кіті і Конрад. Дії пана Егон теж можна оцінити позитивно.