Автор Невідомий — Міф про Прометея

На мою думку, найбільш точно вчинок Прометея характеризує слово "самовідданість". Це слово означає акт самопожертвування, коли людина добровільно поступається своїми особистими інтересами для блага інших, а інколи приносить в жертву навіть й життя заради інтересів інших...

Учинок Прометея був ключовим у розвитку людства, адже завдяки йому люди здійснили значний крок уперед. Прометей першим став на захист людей перед свавіллям богів. Дбаючи про людей, цей титан повстав проти влади могутнього громовержця Зевса. Тому смертні вшановували Прометея впродовж багатьох віків і навіть встановили на його честь свято – біг із запаленими смолоскипами, що мали назву "промете́ї". Смолоскип символізував тростину, у порожній стеблині якої Прометей приніс людям вогонь...

Орла, який завдавав мук Прометеєві, вбив Геракл, найславетніший з-поміж грецьких героїв, далекий нащадок Іо. Його прислав сам Зевс. Геракл підняв свій чималий лук і щосили напнув тятиву. Стріла вбила орла, а Геракл дужими руками розірвав Прометеєві пута.

Опис Сили і Влади: "А в помічники йому дав двох своїх вірних слуг – Силу і Владу, суворих, безжальних, жорстоких", "…ідуть геть Сила і Влада, кремезні, негнучкі, наче витесані з каміння, а за ними шкутильгає ще дужче Гефест". Ці портрети і вчинки Сили та Влади наводять на міркування про те, що вони залежні від Зевса, виконують його волю, не мають своєї думки. Сила і Влада мали б стояти на захисті правди, свободи, благородства, однак вони лише слуги, які виконують чужу волю.

Прометей – один із найблагородніших міфічних образів світу. Його любов до людей та співчуття до них переважили страх перед Зевсом. Отримавши від Прометея божественний вогонь розуму, люди стали сильнішими за наймогутніших звірів, використавши їхню міць собі на користь. Прометей захоплює своєю гордістю, незламністю, жертовністю й непохитністю. Саме тому образ Прометея такий відомий і став джерелом натхнення для різних митців.

Дослідники грецьких міфів стверджують, що випробування Прометея тривали протягом 30 000 років. Із міфу ми дізнаємося, скільки разів і хто переконував Прометея скоритися Зевсу. . Чому Прометей цього не зробив? Як він сам пояснював свою непокору?

Першими прилетіли до Прометея ніжні жалісливі океаніди, які могли лише поспівчувати йому. Другим прибув старий Океан, який порадив Прометею вгамувати своє горде серце і поступися перед Зевсом...

Колись Зевс здолав титанів і скинув навіки у Тартар. Титанами були і брати Прометея – Атлант, Менетій та Епіметей. В Менетія Зевс поцілив вогненною блискавкою, і той упав просто в Тартар, а Атлантові надумав іншу кару – тримати на собі все небесне склепіння. Простодушний Епіметей не був небезпечний Зевсові, а розумний і мужній Прометей сам став на бік Зевса, бо розумів, що дикі, свавільні титани не можуть правити світом, – для цього, крім сили, потрібний ще світлий розум...

Прометеєм можна назвати людину, яка володіє розумом і силою духу, готова здійснити подвиг для щастя інших людей, на благо народові. Така людина самовіддана, прагне досягти високої мети, може постати проти тиранства, здатна понести жорстоке покарання без страху і каяття.