Редьярд Кіплінг — Книга Джунглів

Тієї ночі тигр Шер-Хан полював на людей, хоч закон джунглів забороняв це. Під час полювання Шер-Хан ускочив в лісорубове багаття та обсмалив собі лапи. Батьки втекли, а хлопчик, який тільки-но починав ходити, прийшов до вовчого лігва, де його прийняла сім'я Батька Вовка і захистила від Шер-Хана.

Як його/її описано? Яка в нього/неї вдача? Чи дотримується він/вона Закону джунглів?

Моя улюблена героїня твору – пантера Багіра. Ось як автор описує її: "То була пантера Багіра, чорнюща, мов чорнило, але подекуди з цятками, котрі, як в усіх пантер, прозирали на її шкірі, наче світлий візерунок на дорогій тканині. Усі в джунглях знали Багіру, і ніхто б не захотів ворогувати з нею, бо вона була хитра, як Табакі, хоробра, як дикий буйвол, і люта, як поранений слон...

Тигр Шер-Хан вбивав лише селянську худобу. Коли він з'явився у володіннях вовків, ті боялися, що сердиті люди почнуть шукати тигра, щоб помститися. Тигр міг втекти, а от вовкам довелося б разом з дітьми перебиратися в інше місце.

У цей період у вовків саме народилося четверо вовченята. Мати Вовчиця не могла полювати, бо була з дітьми. Тому Батько Вовк мусив полювати за двох, щоб усіх прогодувати.

Крім батьків-вовків, за Мауглі заступився бурий ведмідь Балу та пантера Багіра. Вона навела такі аргументи: "Убивати голе дитинча – просто ганьба. Крім того, воно може стати вам у пригоді, коли підросте. Балу виступав на його користь. До слів Балу я докладу бика, і то жирного й тільки що вбитого".

Коли Мауглі опинився в полоні, Закони джунглів не могли допомогти, адже Бандар-Логи не мали законів. Вони були вигнанцями, ніхто в джунглях з ними не спілкувався. Проте в полоні Мауглі зіткнувся зі зміями, а щодо них Закони джунглів уже діяли.

Історія про Мауглі дивує тим, що людська дитина змогла вижити і вирости між вовками, пристосувалася до умов життя у джунглях. Вовки стали його родиною, хлопчик вивчив закони джунглів і жив згідно з ними. Найбільше враження справляє епізод, коли Багіра серйозно розмовляє з Мауглі і пояснює, що він мусить повернутися до людей. У цій розмові вона розкриває правду про своє минуле, пояснює Мауглі, що тварини його ненавидять за те, що не можуть витримати його погляду, за те, що він розумний. Також мені подобається епізод, коли Мауглі вперше плаче і розуміє, що мусить іти до людей.

Батько Вовк навчив хлопчика всього, що знав сам. Мауглі розумів кожен звук: шурхіт кожної стеблинки у траві, крик сови над головою, лопотіння кажана, що зачепився кігтем за гілку, плюскіт дрібної рибинки у ставку. Хлопчик жив разом з вовками, не знав звичного для дітей навчання і дедалі дужчав. Загалом інші вовки добре ставилися до Мауглі. Він часто виймав з їхніх лап колючки, а з шерсті – реп'яхи. Мауглі завжди бував на Скелі Ради, коли збиралася Зграя...

Це відбувається тому, що пантера будь-якою ціною хотіла врятувати Мауглі, який був їй дуже дорогий. Сили були дуже нерівними, адже Багіру з усіх боків оточила безліч мавп. Бій був запеклий, Багіра крутилась і захлиналась у суцільному натовпі своїх ворогів.

Мати Вовчиця заступилася за маля, бо Закон джунглів забороняв вбивати людину. якби Шер-Хан вбив хлопчика, тутешні селяни мочали б мститися. А ще дитина здалася їй дуже сміливою. Мати Вовчиця бачила, що величезний тигр чинить неправильно, полюючи на мале і беззахисне створіння. Та вона знала, що настане час, коли дитина почне полювати на Шер-Хана.