- Поясніть, чому герої оповідання опинилися в далекому північному краї.
Герої оповідання опинилися в далекому північному просторі, бо вони золотошукачі.
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - У чому полягала небезпечність становища золотошукача, який ушкодив ногу?
Небезпека полягала у тому, що підвернувши ногу, чоловік не міг йти далі настільки швидко, щоб триматися поруч з Білом.
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - У який момент випробувань герой викинув золото? Про що свідчить цей учинок?
Коли герой відчув, що нести клумак йому несила, він знову розділив золото, цього разу висипав половину просто на землю. Трохи згодом він викинув і решту, залишивши при собі укривало, бляшане відерце й рушницю. Цей вчинок свідчить про те, що для людини існують набагато важливіші речі, ніж золото. У випадку цього чоловіка – це прагнення врятувати своє життя, потрапити до людей, втамувати голод.
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - У яких випадках герой виявив винахідливість, розум і сміливість?
Винахідливість: постоли з покривал; щоб вижити, їв ягоди, пічкурів і пив окріп. Розум: розділив сірники на три частини і заховав у кисет, під внутрішній обідок капелюха і за пазуху; розділив золото, заховав, а згодом зовсім залишив, щоб було легше йти; побачивши корабель, зрозумів, що йшов на північний схід, у протилежний бік від річки Діз, і потрапив у долину річки Копермайн. Сміливість: зустріч з лисом і з бурим ведмедем, не боявся хворого вовка, який переслідував його.
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - У яких ситуаціях головний герой відчував розгубленість, страх, відчай?
Страх: коли його покинув Біл;
Відчай: коли зрозумів, що може швидше загинути не від голоду, а від зубів вовків;
Розгубленість: коли побачив своє відображення у калюжі
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - Укажіть основні етапи "битви за життя", що випала на долю головного героя прочитаного вами оповідання Джека Лондона.
Поранена нога → зрада Білла → гостре відчуття голоду → сірники → марне полювання на куріпку → невдала рибалка → сльози відчаю → сирі пічкурі → живі пташенята → погоня за куріпкою → здоровий бурий ведмідь → вовки → сліди людини → Біллові кістки → хворий вовк → китобійне судно.
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - Українською мовою назву оповідання "Love of Life" перекладають по-різному: "Жага до життя", "Любов до життя", "Воля до життя". Який переклад назви, на ваш погляд, найбільш вдалий?
В оригіналі оповідання має назву "Love to the life" – "Любов до життя". Але деякі науковці користуються перекладом "Жага до життя". Звернемо увагу на тлумачення цих понять за словником. Жага – це нестримне бажання чого-небудь, до чого-небудь, до досягнення певної мети. Любов – почуття, котре проявляється в бажанні піклуватися про когось, сильний потяг до когось чи до чогось...
Читати відповідь повністю → - Чому він відганяв від себе думку, що Біл зрадив його?
Герой вірив, що Біл чекає його біля схованки, бо просто мусив у це вірити, інакше для чого тоді йти – лягай і вмирай одразу.
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - Чому один герой має ім'я (Біл), а другий – ні? Як називає цього, другого, автор?
Головний герой не має у творі імені, автор вживає щодо нього такі слова: "той, що йшов позаду", "дужа людина", "він", "чоловік", "людина". Не даючи своєму герою імені, Джек Лондон хотів підкреслити, що немає значення, як називати людину, головне, щоб вона залишалася Людиною. На місці головного героя міг опинитися будь-хто, тому автор називає персонаж просто Людина. І це символічно, тому що цей чоловік у всіх випробуваннях поводиться по-людськи на відміну від Біла, очі якого були засліплені блиском золота.
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - Що допомагало героєві рухатися вперед?
"Життя, яке завжди жевріло у ньому, гнало його вперед". Він зовсім виснажився, проте життя у ньому відмовлялося помирати.
Переглянути відповідь на окремій сторінці →