Джеймс Олдрідж — Останній дюйм

В якійсь мірі Бен любив сина, а його неуважність пояснюється зайнятістю, пошуками роботи, конфліктними стосунками з дружиною.

На мою думку, їхні стосунки налагодяться, адже разом вони пережили дуже незвичайні випробування, Деві врятував батькові життя, а Бен зрозумів, що насправді ще не зовсім добре знає сина, який у відповідальні моменти може продемонструвати твердість характеру і сміливість. У фіналі оповідання Бен вирішує добратися до серця сина і готовий віддати заради цього усе.

Досить невпевнено, побоювався навіть що-небудь говорити.

Дорогою до Червоного моря Деві почувався погано. Крім того, що його нудило, хлопець боявся, бо літак кидало в різні боки. Деві думав, що літак розіб'ється. На узбережжі він боявся того, що ніхто не знає про те, що вони з батьком саме тут. Їх ніхто б не міг знайти ні з суші, ні з моря, хіба хтось прилетів би сюди літаком. Бена дратував страх сина, його сльози.

Сумний, зляканий хлопчик, який боявся свого батька.

У невеличкому оповіданні письменник порушив важливі для всіх часів проблеми й теми: виховання людини, стосунки батьків і дітей, ставлення до справи життя, поведінка в екстремальних умовах, допомога й підтримка дорослих, повага й довіра до дитини. Дж. Олдрідж з великою майстерністю зобразив людські почуття від байдужості до душевної єдності, любові та розуміння. Пілот-ас звик у своєму житті все робити майстерно...

Бен зрозумів, що його син сміливий, витривалий, наполегливий, в дечому схожий на нього. На початку твору поміж батьком і сином існує стіна непорозуміння, батько повчає та гримає, а хлопчик боїться й плаче. Поранений акулами батько по-іншому починає дивитися на сина, і, хоча він ще не знаходить потрібних слів, зближення відбувається. Бен думає про те, щоб тільки не налякати сина, спонукати його діяти й думати самостійно. А Деві своїми діями доводить, що в нього є характер, сила й мужність...