Редьярд Кіплінг — Якщо

Ліричний герой вірша звертається до сина, про це ми дізнаємося з останніх рядків: "Тоді весь світ тобі належить, сину, І більше: ти – Людина, сину мій" (у художньо-філософській інтерпретації Є. Сверстюка). Проте цей твір можна сприймати не лише, як звернення батька до сина, а як духовний заповіт Дж. Р. Кіплінга до всіх наступних поколінь.

На мою думку, можна посперечатися з рядками "Якщо чекати зможеш ти невтомно" (не варто просто сидіти і чекати, потрібно шукати вихід, докладати зусиль, щось робити для кращого результату), "Оббріханий – мовчати і пройти Під поглядом ненависті" (людина має право довести свою правоту, не потрібно терпіти образливу поведінку інших щодо себе), "Якщо ти зможеш в пориві одному Поставить все на карту – і програть" (якщо "ставити усе на карту", потрібно спершу все добре зважити, звичайно, завжди є ризик, але починати все спочатку набагато важче, ніж працювати над тим, що уже маєш).

Антитеза – це стилістична фігура, яка утворюється зіставленням слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом. Кіплінг використовує такі антитези: вистояти – упасти духом, віра в себе – зневіра, тріумф – нещастя, впаде все – звести. Атитези вжиті для увиразнення думки, автор говорить, що світ чорно-білий, без напівтонів і відтінків.

В обох творах йдеться про те, що справжній характер людини виявляється в моменти випробувань і незвичайних обставинах. Автор закликає зберігати розсудливість та самовладання. Людина, яка керуватиметься моральними принципами, завжди буде сильною, справедливою й мудрою. Вона збереже себе, свій народ, цілий світ і матиме право називатися Людиною.

Спільним для обох віршів є те, що ліричний герой закликає цінувати життя і говорить про те, що людина насправді може багато чого зробити. Вірші Кіплінга і Симоненка мають глибокий вплив на читача, закликають задуматися над своїм призначенням у житті. перегукуються рядки Кіплінга "Якщо ущерть наповниш біг хвилини Снагою дум, енергією дій…" із рядками Симоненка "І жити спішити треба, Кохати спішити треба…"...

У вірші повторюється слово якщо, це рефрен і ключове слово, яке має такі смислові зв'язки: умова – результат. Тобто, якщо людина хоче досягти чогось, то щось потрібно для цього робити, не сидіти на місці, працювати на собою. Повторення слова якщо підтримує напружений ритм і зосереджує увагу читача на смислових акцентах твору. Цей художній засіб називається анафора (єдинопочаток) – стилістична фігура, що являє собою повтор звуків або слів на початку речень, віршових рядків чи строф.

У тексті вірша повторюється слово "якщо". Так починаються 13 рядків поезії.

У чому сенс свободи вибору людиною свого життєвого шляху?

У творі немає наказового тону, читач може сам вирішувати, який вибір зробити: дотримуватися цих порад чи ні. Та автор показує, що наслідки такого вибору позитивні ("Тоді весь світ тобі належить, сину, І більше: ти – Людина, сину мій"). Кожна людина має свободу вибору життєвого шляху, але до нього треба підійти відповідально, подумати про своє майбутнє, про близьких людей. На цей вибір не повинні впливати зовнішні чинники. Крім того, істинно вільний вибір може здійснюватися лише тоді, коли в людини є орієнтири – цінності, ідеали.

Твір Кіплінга – це кодекс незалежної, сильної, незламної людини. Головний етичний принцип Р. Кіплінга – відповідальність, тому він вимагає виконання обов'язку та самодисципліни від усіх і, насамперед, від самого себе. На мою думку, перелічені у вірші якості справжньої Людини полегшать їй життя, адже вірити в себе всупереч усім, уміти не падати духом у годину нещастя, мати мужність, витримку – це дуже потрібні вміння. Звичайно, що виховання таких якостей у собі вимагає зусиль, але це шлях до самовдосконалення.

Лише людина, яка вміє думати, працювати, створювати, витрачає час на корисне і потрібне, робить щось дійсно важливе, проживає своє життя не марно. Долаючи у житті всілякі труднощі, людина вдосконалюється, росте, відчуває себе потрібною і важливою.