Ернст Теодор Амадей Гофман — Малюк Цахес на прізвисько Цинобер

Центральна метафора твору – три золоті волоски, що їх через жалість фея Роза Бельверде подарувала малій потворі. Ці волоски символізують образ грошей, золота, їхньої влади над людьми і суспільством. Доба переможного молодого капіталізму, в яку жив письменник, зробила для суспільства і для літератури дуже важливою проблему влади грошей, панування золота. Золоті волоски наділили Малюка всемогутністю. Він не тільки став першою особою в князівстві, впливовішою за самого князя, але й набув хист здаватися не тим, чим він є, а втіленням всіх талантів, красенем і розумником.

Фабіан, який побіг слідом за Цахесом, надіявся побачити, як мешканці міста сміятимуться з потвори, але на вулицях було спокійно. У заїзді, де Фабіан помітив Цахесового коня, йому сказали, що сюди прибули два дуже стрункі вершники на чудових конях. Цахеса описували як невеличкого на зріст, але тендітної постави, з приємними рисами обличчя і найкращими в світі кучерями. Фабіан не знав, що й сказати...

За порадою Андреса Пафнутій вирішив запровадити в Керепесі освіту. Та хіба можна запровадити щастя наказом? Ось як "розуміють" освіту Андрес і Пафнутій: "Ми розпочнемо освіту, себто... вирубаємо навколишні ліси, зробимо річку судноплавною, розведемо картоплю, направимо школи, понасаджуємо тополі та акації, молодь навчимо співати на два голоси вранішніх і вечірніх пісень, прокладемо гостинці й накажемо прищепити віспу..."...

Уперше читач дізнається про Цахеса зі слів його матері, яка називає сина маленьким виродком. Жінка говорить, що синові скоро буде два з половиною роки, але він не ходить і не говорить, тільки мурчить та нявкає, а ще багато їсть. Потім автор подає портрет Цахеса, використовуючи порівняння: "на спині виріс горб, як гарбуз", "тонкі, немов ліщинові палички, ноги", "очиць, що виблискували на зморщеному, як у старого, обличчі"...

Коли біля змореної селянки з'явилася панна фон Рожа-Гожа, патронеса близького притулку, вона пожаліла Цахеса, сіла на траву і взяла малюка на коліна. Жінка почала тихо й лагідно гладити його долонею по голові від лоба аж до потилиці. Скуйовджений чуб малюка почав вирівнюватися, розділився проділом, на голові з'явилися кучері. Дитина стала спокійна і нарешті заснула. Коли мати прокинулася, вона була здивована, адже в Цахеса був гарно розчесаний чуб, він почав говорити і навіть міг ходити...

У казці є багато гротескних фігур і сатиричних оцінок різних сторін сучасного Гофману суспільства. Повість-казка складається з образів-гротесків, гротескних ситуацій і вся є узагальненим гротескним образом німецької дійсності. Гротескне є карликове князівство Керепес, в якому розігрується дія, гротескні князі Пафнутій і Барсануф, їхній двір і бюрократія, гротескна політика Просвіти, яка була запроваджена князівським декретом...

Зустріч Проспера Альпануса та феї Рожабельверде, під час якої маг розбиває чарівний гребінець, яким фея розчісувала Цахеса, є кульмінацією подій, які відбуваються у фантастичному світі твору. Після їхньої зустрічі Проспер Альпанус розповів Бальтазару, як саме треба боротися з Цахесом.

Орден Зелено-плямистого тигра, яким князь нагородив Цахеса, це символ марнославста. Описуючи історію з цим орденом, автор використовує іронію – глузливе, зневажливо-осудливе ставлення до героїв і їх метушні навколо того, як почепити орден Циноберу. Стрічка "ніяк не лягала на Циноберові горби", а "Орден Зелено-плямистого Тигра мав висіти між стегновою кісткою і куприком на три шістнадцятих дюйма від цього останнього". Щоб повісити саме так старалися камердинер, три пажі, сам князь...