Роберт Шеклі — Запах думки

Роберт Шеклі переносить свого героя у невизначене майбутнє. Ним може бути і сучасне наше життя. І, враховуючи те, що світ значно змінюється, стрімко розвивається наука, техніка, в природі відбуваються непередбачувані катаклізми, людина не може бути певна, що її чекає завтра. Твір актуальний сьогодні, бо переконує нас, що людський розум завжди важливий, він може знайти вихід з надскладних ситуацій. Також автор показує, що поза нашою планетою є дуже багато невідомого. Тож людина повинна бути готовою до всього, а першим у її озброєнні має бути розум і вміння швидко думати і приймати рішення.

Основною темою наукової фантастики є дослідження й прогнозування наслідків досягнень науково-технічної думки (у тексті твору – це міжпланетні польоти, віднайдення планет, де є кисень); сюжет зазвичай побудовано на певному науковому припущенні (на інших планетах можна "спілкуватися" не лише за допомогою мови, взаємодіяти можна завдяки силі думки); змальовуючи фантастичні картини майбутнього, письменники-фантасти розкривають реальні проблеми сучасного суспільства (важливість людського розуму, його..

Автор використовує метафору, щоб довести до читача думку, що сила людського розуму та сила духу безмежні.

"Кліві вдало приземлився на З-М-22: винятково вдало, беручи до уваги той факт, що до його розпечених приладів неможливо було доторкнутися. Розм'яклі від перегріву труби скрутило вузлом, а поштова сумка на спині обмежувала рухи. Поштоліт-243 вплив у атмосферу, немов лебідь, але за п'ять метрів від поверхні двигуни відмовили, і він каменем упав на землю.

Кліві з останніх сил намагався не втратити свідомість, хоча йому здавалося, що всі кістки його тіла поламані...

Звірі, що живуть на невідомій планеті, майже нічим не відрізняються від звичайних. Образи хижаків – це не що інше, як уособлення небезпек сучасності, що підстерігають людину. І якщо думки матеріалізуються, то чи повинна людина думати про це? Чи не слід пам'ятати, що думка має запах? Автор змушує свого героя робити непосильні спроби – думати про щось інше, показуючи, як це важко і майже неможливо. І якщо ти уже потрапив у лещата цих думок, то ти повинен зробити все, щоб виплутатись і перемогти...

Людина майбутнього сильна та розумна, вона — господар не тільки своєї планети, а й далекого Космосу.

В оповіданні "Запах думки" яскравим прикладом гумору є епізод, коли герой уявляє себе самицею пантери. Пантера-самець навіть потерся об нього та замуркотів. Для автора важливо показати, що герой, незважаючи на смертельну небезпеку, може оцінити певний комізм ситуації, до якої потрапив. Лерой Кліві зображується не тільки кмітливою, а й дотепною людиною: "Кліві зауважив, що він нервово тремтить й от-от вибухне істеричним сміхом. Якби пантера затрималася ще на хвилину...". На щастя, самець забрався геть, бо Лерой подумав про сон.

Якби на планеті жили ще й люди, які спілкувалися б лише думками, сюжет міг би розвиватися по-іншому. Лерой Кліві або знайшов би з ними спільну мову, або конфліктував, поки його б не врятували. На мою думку, між нашим героєм та людьми на планеті З-М-22 відбувалися б сутички, непорозуміння, Кліві міг би переховуватися від них, водначас рятуючись від хижаків. Оскільки він є розумним, кмітливим, сміливим, герой знайшов би вихід з важких ситуацій, а згодом його б врятували свої...

Для автора важливо було показати, як Людина, залишившись сам на сам із дикою природою, виходить переможцем без сторонньої допомоги.

На мою думку, герой переміг хижаків. Він став пожежею, відлякав звірів, зумів врятуватися. Кліві став справжнім телепатом. Із заплющеними очима він міг бачити й відчувати, що відбувається довкола нього. Він перетворився на бурхливе полум'я, відчував страх звірів, які втікали. Те, що він почав гаснути, не означало його поразки. Та й це не був дощ, а просто дощувальна система корабля, на якому поштмейстер прилетів рятувати Кліві...