Звідси йшов донизу трап, що з'єднував каюту з внутрішніми приміщеннями на пароплаві. Марко і Яся раптом помітили блискучі очі і ледве освітлену їхнім факелом, який зробили нашвидкуруч, велику, страшну морду ніколи не баченого звіра. Люту морду обрамляло кошлате волосся. Звір був не один. Хлопець і дівчинка відскочили назад, швидко зачинивши за собою двері.
Схопивши Ясю за руку, Марко вихром помчав до радіорубки, де сховалися. До пароплава наближавя кліпербот.
Марко і Яся вирішили сидіти тихо і не світити даремно ліхтарем. Юнга побачив апаратуру, якою міг подати сигнал. Він включив аварійний акумулятор у прийомний апарат і подав сигнал, що пароплав "Антопулос" потопає, пілот Бариль, штурман Петимко, Яся Знайда і Марко Завірюха просять їх шукати. Не міг сповістити про їхнє місцезнаходження, бо не знав координат.
Скінчивши передачу, Марко переключився на приймання. Він чув стрекотіння якихось іскрових радіостанцій, але розібрати нічого не міг.
Яся одтулила ілюмінатор. У морі було темно. Раптом якийсь відблиск яскраво майнув перед ілюмінатором, наче прожектор освітлював пароплав з лівого борту, якого їм не було видно. Невже за цей час до них підійшов інший пароплав? Неподалеку від пароплава стояло якесь судно, наставляючи прожектор на "Антопулос". Марко розгледів, що в того пароплава дуже низький борт. Прожектор освітлює шлях шлюпці, яка вже посередині між обома суднами. Марко приготувався гукнути попередження про хижаків, але сховався назад. Він впізнав піратський підводний човен. До пароплава наблизились ще гірші хижаки.
XXIV. На підводному кораблі
Піратський підводний човен майже весь день лежав на дні. Анч, жартуючи, пропонував пройтись по дну і пошукати грецький пароплав або недавніх гостей, що цієї ночі залишили підводний човен.
Удень спливли на поверхню. Човен значний час перебував під водою, і старший офіцер, перевіряючи якість повітря, визначив, що в нього лишилось лише кілька балонів кисню. Але їх берегли про всяк випадок, поки не дістануть новий запас на надводній базі. Підводний човен, оглянувши в перископ поверхню моря, виплив на п'ятнадцять хвилин, щоб провентилювати приміщення та набрати чистого повітря. Уже бувши на поверхні, побачили літак "Розвідувач риби". Літак підбили. Пірати бачили, як "Розвідувач риби" почав знижатися, і негайно погнались за ним, але літак зник з очей. Пірати продовжували його шукати.
Люда прокинулась рано і взялася писати листа до батька, як їй пропонували пірати. Люда згадала, як минулого літа, коли жила в таборі, до неї приїздив батько. Того дня стояла погана погода, тому розв'язували шаради, кросворди та різні задачі і загадки. Батько теж грав з ними. Отже, треба нагадати йому про цей день, щоб він зрозумів, що її лист теж читається, як загадка, як кросворд, як ребус, до розв'язання якого треба знайти ключ. Тому дівчина написала лист таким чином, щоб батько здогадався.
Анч пообіцяв передати листа. Він усамітнився і розшифрував лист, прочитавши підряд останні слова кожної фрази листа: "Захоплені човном підводним. Мене тримають окремо. Вимагають відомостей: торіаніт, кораблі, охорону. Рибалок вбили. Свій обов'язок пам'ятаю".
Капітан лютував. Але Анч сказав, що його помічник підробить листа почерком Люди, а зранку віднесе професорові. Дочка ще пригодиться, коли випитуватимуть у професора його формули.
До вечора підводний корабель лежав на дні, а коли стемніло, виплив і рушив до бухти Лебединого острова, щоб там висадити помічника Анча. Новий фальшивий лист од Люди, адресований професору Ананьєву, лежав у кишені шпигуна.
На шляху назад підводний човен побачив напівзатоплений пароплав. Шлюпка з п'ятьма чоловіками негайно одійшла до пароплава, щоб обстежити його, а потім знищити. В ній поїхав також помічник Анча, що так вдало зіграв перед Марком роль співчуваючого матроса.
Стислий переказ по главах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.
XXV. Невідомий кореспондент
Есмінець "Буревісник" ходив повною швидкістю, давав гудки, пускав ракети і після того зупинявся й затихав. Вахтові прислухалися до звуків у морі, вдивлялися в темряву, чи не блисне вогник, що кличе на допомогу. Комісар і капітан Трофімов дізналися, що в морі дійсно є піратський підводний човен, який не відійде на значну віддаль, бо йому не вирватися з загородження, яке до ранку створять есмінці та гідролітаки.
Також вони знали, що "Антопулос", грецький пароплав, що ішов з Нью-Орлеана у Лузани, був обстріляний. Команда з двадцяти восьми чоловік врятувалася. Також на пароплаві були два леви, два ягуари і бенгальський тигр.
"Буревісник" продовжував іти перемінними курсами, перетинаючи район, де сподівалися надибати "Розвідувача риби". Тим часом один радист вловив повідомлення Марка.
Це повідомили Трофімову. Було викликано на бойові місця частину артилеристів, кулеметників і торпедистів. Командир "Буревісника" вважав, що ця радіограма – провокація. Вдалося визначити місце знаходження пароплава.
Щоб не викрити себе, "Буревісник" не подавав ніяких сигналів, щоб ворог його не засік. Почувся постріл, ніби з гармати. На есмінці всі були напоготові. При світлі зір блищали покладені на палубу рейки для торпед, у трюмах лежали готові для механічної подачі нагору снаряди, в машині стрілки манометрів свідчили, що котли ущерть повні пари. Весь корабель, напружений, як людина, готова до бойового стрибка, розрізав темряву та море, і лише зорі освітлювали йому шлях.
Та на морі побачили раптом судно, що горіло. А гідрофони почули підводний човен.
XXVI. Пожежа
П'ять піратів підпливли шлюпкою до пароплава. Троє піднялися на борт. Марко і Яся слідкували за піратами, які шукали цікавих для них паперів. Один щось знайшов. Яся тим часом дивилась в ілюмінатор, за борт, чи не видно в морі "Розвідувача риби", але нічого не помітила.
Пірати скінчили огляд штурманської рубки і тепер про щось радились. Марко знав, що пірати зазирнуть у радіорубку й викриють їх. Тому хлопець і Яся сховалися під тент, яким накривають човни від дощу. Один з піратів ляснув долонею по тенту на шлюпці, буквально за кілька сантиметрів од Ясиної голови. Але жоден не поцікавився зазирнути під тент.
Пірати зайшли у каюту капітана, і звірі напали на них. Лунали постріли. Один пірат впав за борт. Кулеметники з підводного човна, щоб врятувати товариша, дали кілька пострілів по звіру. У цей час з дверей капітанської каюти показалась голова тигра. Він блискавично схопив пірата за ногу і втяг його назад у каюту. Майже одночасно Марко побачив, як один з тих, що вискочили з кают-компанії, кинувся в море. Другий дістав від ягуара могутній удар кігтями. Від цього удару пірат звалився за борт.
З підводного човна гриміли постріли, в воді, потопаючи, кричав поранений. Шлюпка підібрала обох піратів. В цей момент ягуар стрибнув на шлюпку. Він не долетів, але так сколихнув поверхню води, що шлюпка захиталася, ягуар поплив за шлюпкою.
Юнга, скориставшись тим, що увага всіх зосередилась на звірові, вислизнув на палубу і вскочив у радіорубку. Тут він припав до зручного для спостережень отвору.
На палубі підводного човна чекали на шлюпку. З підводного човна вистрелили в ягуара. Звір заревів востаннє і зник під водою. Розітнулося страшне ревіння лева з-під капітанського містка.
Марко прожогом кинувся в човен, заліз під тент і розповів Ясі про свої спостереження. Вирішили сидіти якнайтихіше, сподіваючись, що пірати незабаром облишать пароплав. Вогнів "Розвідувача риби" не бачили.
Аж ось біля пароплава зашуміла вода: підводний човен обходив "Антопулос". Марко і Яся зовсім не могли вилізти з шлюпки, бо їх одразу помітили б. Потім гучний гуркіт вибуху вдарив по вухах. Юнга й дівчинка відчули сильний струс, десь близько щось тріщало, злітало в повітря, падало в воду. То підводний човен, шкодуючи торпеду, випустив по надбудові капітанського містка снаряд з легкої гармати. Почулося ревіння звіра. Можливо, вибух його злякав, можливо, поранив. Загорілося те, що залишалося від капітанського містка. Марко і Яся непорушно лежали на дні шлюпки. Марко ждав, коли підводний човен одійде, тоді вони кинуться в воду і, може, врятуються на якихось уламках, що після вибуху мусили плавати навколо. Але човен стояв на місці. Новий гуркіт пострілу зіллявся з гуркотом нового вибуху. Тепер Марко і Яся бачили відблиск вогню, а вибух стався, здавалося, у них під головою. Снаряд влучив у камбуз, справді за кілька кроків від них, і підпалив кают-компанію. Запахло димом. Втретє гримнула гармата. Почалася пожежа. Пірати більше не хотіли витрачати снарядів. Пароплав поринав у воду. Горів розіллятий з бочок бензин. Після обстрілу пароплав почав швидше поринати в воду носом.
Ні Марко, ні Яся вже не наважувались вискочити зі шлюпки. Марко стискав Ясі руку і пересохлими губами шепотів слова надії.
Підводний човен стежив за агонією пароплава. Пірати вирішили кинути ще один снаряд. У цей час до піратів, що стояли на палубі свого корабля, долетіло металічне бриніння з повітря, зверху. Наближався літак. Враз підводний човен зник з поверхні моря.
XXVII. Бій з підводним кораблем
Есмінець почув ворога. "Буревісник" йшов зигзагами, про всяк випадок остерігаючись торпеди. Підводний ворог не міг далеко втекти.
Есмінець наблизився до місця пожежі. Трофімов почув гуркіт мотора в повітрі. В темряві над морем проносився літак.
Гідрофони втратили шум підводного човна, бо він зупинився.
Літаком виявився "Розвідувач риби".
Пожежа зменшувалась. Навколо вогню розпливалися й горіли на воді уламки та різні речі, змиті з палуби. Настали знову темрява, ще густіша, ніж перед тим, обгорнула море. Десь відтіля, де потонув пароплав, гідрофони міноносця вловили звук гвинтів підводного човна. Трофімов догадався, що підводний човен ховався між есмінцем і потопаючим пароплавом. Тепер пароплав, ідучи на дно, утворює вир і тягне за собою човен. Щоб вирватися з того виру, пірат пустив у хід електромотори.
Трофімов побачив, що на них наближається торпеда. Есмінець рвонувся вперед, утікаючи від торпеди. Спінена стежка пройшла на віддалі десяти метрів від корми. Швидкістю і вдалим маневром корабель врятовано. Торпеда пішла в море.
Тепер з правого борту летіла ще одна торпеда.