Тютюнник Григір — Климко

Стислі перекази

Климко (стисло)

Розділ I
Климко прокинувся дуже рано через те, що відчув, як холодна осіння роса торкається до його босих ніг. Він провів ніч під скиртою сіна, тому підігнув ноги, щоб зігрітися.
Він трохи піднявся, щоб побачити шлях, обіпершись на лікоть. Вдалині виднілися рожеві крейдяні гори, біля яких знаходилось місто Слов’янськ. Климко вирішив, що зігріється, коли збіжить з гори. У Слов’янську знаходилася сіль, за склянку якої можна було виміняти щось поїсти...

Читати скорочено за 7 хвилин →

Климко (скорочено)

І
Климко прокинувся від холодної роси, що впала йому на босі ноги, глянув на шлях і підбадьорив себе — збіжить він з гори й зігріється. Вдалині рожевіли крейдяні гори, а десь між них — місто Слов’янськ, біля якого солі — бери скільки схочеш. А за склянку солі можна було наміняти харчів.
Климко, після того як посиротів, жив удвох із дядьком Кирилом, машиністом великого паровоза. Дядько приходив зі зміни, питав, як тут його помічничок, чи не боявся вночі...

Читати скорочено за 6 хвилин →
Дивіться також