Лев Толстой — Анна Кареніна (стислий переказ)

Стислий переказ, виклад змісту скорочено

Сторінка 3 з 3

Він передав записку про те, що не змінив планів та прибуде додому о десятій годині. Анна ніби перестала собою керувати. Вона підійшла до колії та згадувала чоловіка, якого розчавив поїзд у перший день її знайомства з Олексієм Вронським. З цими думками жінка закрила очі та впала під вагон. Спочатку вона жахнулася своєму вчинку і хотіла все повернути назад, але було надто пізно.

ЧАСТИНА ВОСЬМА

Брат Костянтина Левіна Сергій Кознишев прибуває на вокзал через два місяці після смерті Анни. Там він зустрічає групу добровольців, які йдуть на сербську війну. Чоловік дізнається, що серед них є і Олексій Вронський.

Графиня Вронська запрошує Кознишева у своє купе. Там вона розповідає про те, що відбулося після смерті Анни. Кучер її сина бачив цю страшну подію і зразу ж відправив повідомлення Олексію Вронському. Той приїхав на вокзал, а коли повернувся звідти, був готовий померти. Рятувала чоловіка лише думка про доньку. Але вже скоро це не мало значення, адже Каренін забрав маленьку Анну до себе. Вронський був розбитий, але знайомий вмовив його йти разом добровольцями на війну.

Сергій Кознишев виходить на платформу та зустрічає там Вронського. Олексій не бажає вести світську бесіду. Він згадує про Анну та плаче, намагаючись при цьому приховати свої сльози від співрозмовника та заспокоїтись.

Після всіх цих зустрічей Сергій Кознишев нарешті приїжджає до брата. Він не застає Левіна вдома, тому разом з Доллі, яка в цей час гостює у будинку зі своїми дітьми, йде його шукати. Зустрівшись, брати намагаються поговорити, але не можуть подолати відчуженість у своїх стосунках.

Починається гроза. Всі повертаються додому, але не застають там Кіті з сином Мітею. Як виявилось, жінка пішла на прогулянку з дитиною у ліс, адже у будинку було дуже гаряче. Левін біжить в ліс, на його очах падає дерево. Чоловік нібито бачить під ним силует свою кохану та сина, тому спочатку думає, що це кінець. Але після закінчення грози він знаходить Кіті та Мітю в дальній частині лісу та ледь не плаче від щастя.

Увечері Левін не хотів приєднуватися до загальних веселощів. Він стояв і дивився на зоряне небо, думаючи про те, як сильно любить свою дружину та сина. Він зрозумів це лише тоді, коли подумав, що втратив їх назавжди.

Висновки:

"Всі щасливі сім'ї схожі одна на одну, кожна нещаслива сім'я нещаслива по-своєму";

описані події у творі розпочинаються наприкінці зими 1873 року в московському будинку сім'ї Облонських. Анна Кареніна приїжджає зі Санкт-Петербургом, де живе разом зі своїм чоловіком Олексієм Кареніним та сином Серьожкою;

Доллі та Стіва — скорочення імен Дар'ї Олександрівни та Степана Аркадійовича Облонських;

Костянтин Дмитрович Левін — друг юності Стіви. Вони зовсім різні, хоча якось знаходять спільну мову. У період описаних у романі подій Левін живе у селі Покровському, куди пізніше переїжджає разом з Кіті;

на балу, де Анна закохується у Вронського, Кареніна з'являється у звичайному чорному платті. Як каже автор, не одяг прикрашає цю жінку, а вона одяг;

на водах у німецькому містечку Кіті зустрічає брата Левіна Миколая з його співмешканкою. Саме через них вона знову починає сумувати, згадуючи про події, які зумовили її погане самопочуття;

в одному з епізодів твору Костянтин Левін цілий день косить траву разом зі своїми робітниками, спостерігає за їхнім життям та природою Саме так показана його любов до власного господарства та працівників;

навіть у селі Левін не перестає думати про Кіті, він освідчується їй на обіді в Облонських. Чоловік пише лише перші букви слів, але коханій вдається його зрозуміти, що він тлумачить як знак того, що вони мають бути разом;

Лідія Іванівна була прихильницею різноманітних релігій та вчень, тому й найняла медіума для того, щоб той допоміг Кареніну вирішити питання розлучення;

портрет, замовлений Вронським у італійському містечку, чоловік дійсно отримав. Левін бачить його, коли приїжджає та знайомиться з Анною;

Левін та Кареніна були дуже ревнивими, проте чоловіку вдалося угамувати своє почуття та жити у щасливій сім'ї. Анну ж перемогли її власні емоції та фантазії, які й стали фатальними.

1 2 3

Інші твори Льва Толстого скорочено: