Джоан Роулінґ — Гаррі Поттер і В'язень Азкабану (стислий переказ)

Стислий переказ, виклад змісту скорочено

Сторінка 3 з 4

Того ж дня Рон з'ясував, що Криволапик з'їв Скребеса. Принаймні, Рон знайшов плями крові на простирадлі і кілька довгих рудих котячих шерстинок.

РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ. Ґрифіндор проти Рейвенклову

Здавалося, що дружбі між Роном і Герміоною настав кінець, хоч дівчина наполягала, що Криволапик не винен. У черговому матчі з квідичу зустрілися Ґрифіндор і Рейвенклов. Гаррі мав "Вогнеблискавку" і почувався впевненим. Його навіть не злякали дементори, які згодом виявилися переодягненими Мелфоєм і його приятелями. Гаррі зловив снича, і його команда дуже раділа. Святкування затяглося до пізньої ночі. Лише Герміона сиділа в кутку і намагалася вчитися. Гаррі хотів помирити їх з Роном, але нічого не вийшло. Тієї ночі після святкування Гаррі прокинувся від криків Рона. Друг кричав, що щойно у спальні був Сіріус Блек з ножем. З'явилася Макґонеґел і запитала сера Кадоґана, чи він бачив Блека. Той сказав, що пропустив Блека, бо він знав усі паролі. Згодом виявилося, що ці паролі загубив один з ґрифіндорців, Невіл Лонґботом, тож Блек міг їх знайти.

РОЗДІЛ ЧОТИРНАДЦЯТИЙ. Снейпова досада

Замок знов обшукали, але Блек і цього разу вислизнув. Наступного дня сера Кадоґана звільнили з роботи, а Гладка Пані повернулася на своє звичне місце. Професорка Макґонеґел скасувала для Невіла дозвіл на Гоґсмід, призначила покарання і заборонила сповіщати йому пароль.

Геґрід готувався до розгляду Бакбикової справи в Комітеті знешкодження небезпечних істот. Гаррі і Рон зовсім забули, що мали допомогти з документами для захисту гіпогрифа. Лише Герміона не забула і знайшла пару аргументів, які давали надію.

Учні знову відправилися в Гоґсмід, та перед цим Герміона попередила Гаррі, що коли він знову піде у село, вона розповість професорці Макґонеґел про карту. Гаррі вирішив все одно йти, але прихопив плащ-невидимку.

У селищі Гаррі знайшов Рона і вони пішли до Верескливої Халупи. За переказами, ніхто не міг туди ввійти. Біля Халупи були також Мелфой, Креб і Ґойл. Між ними і Роном почалася сварка, і Гаррі скористався тим, що був невидимим під плащем. Він кидав болотом і гілками у ворогів, та в один момент Креб наступив на краєчок Гарріного плаща-невидимки. І тоді в повітрі вигулькнуло обличчя Гаррі. Мелфой про щось здогадався і побіг усе розповідати Снейпу. Гаррі швидко вернувся до школи, де його уже чекав професор. Снейп намагався спровокувати і витягти зізнання з хлопця. Професор сказав, що Гаррін батько був таким же самовпевненим, пихатим хвальком, який колись вирішив зі своїми друзями утнути з ним неймовірно смішний жарт. Він міг закінчитися смертю Снейпа, якби Гаррін батько в останню мить не перелякався за свою шкуру. Потім у кишенях Гаррі Снейп знайшов Карту. Коли вчитель взяв його в руки, почали з'являтися написи, які ображали Снейпа. Професор покликав Люпина і показав пергамент з посланнями. Люпин сказав, що це просто клаптик паперу, який ображає кожного, хто хоче його прочитати. Люпин забрав карту собі, а згодом розповів Гаррі, що все знає про цю Карту.

Стислий переказ скорочено, автор: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу

РОЗДІЛ П'ЯТНАДЦЯТИЙ. Фінальний матч

Бакбика засудили до страти, і це змусило Рона й Герміону помиритися. Рон засів за підготовку Бакбикової апеляції і навіть забував знущатися над Криволапиком. Наближався наступний матч, і Гаррі жадав перемоги, бо їхня ворожнеча з Мелфоєм сягнула найвищого ступеня.

Вночі перед матчем Гаррі встав, бо хотів пити. Він виглянув у вікно і побачив, як галявиною скрадався Криволапик. З котом крадькома перебігав галявину гігантський кудлатий чорний пес, якого Гаррі бачив раніше. Хлопець здогадався, що пес не є провісником його смерті, бо його бачив також Криволапик.

Під час вирішальної гри між Ґрифіндором і Слизерином доходило навіть до бійок, бо слизеринці порушували правила. Гаррі вдалося зловити снича швидше за Мелфоя, тож нарешті Ґрифіндор здобув Кубок.

РОЗДІЛ ШІСТНАДЦЯТИЙ. Пророцтво професорки Трелоні

Наближалися червень та екзамени, а також дата розгляду апеляції, на яку чомусь мав приїхати кат. Здавалося, що Комітет уже вирішив усе заздалегідь під тиском старшого Мелфоя.

Першим відбувся іспит із трансфігурації, потім із замовлянь. Наступними були іспити з догляду за магічними істотами, зілля й настійок та астрономії. У середу вранці настала черга історії магії, пополудні здавали гербалогію. Передостаннім екзаменом зранку в четвер був захист від темних мистецтв, з якого Гаррі отримав "відмінно". Останнім екзаменом у хлопців було віщування, а в Герміони – маґлознавство. Професорка Трелоні викликала учнів по одному. Гаррі зайшов останнім. Йому довелося вигадувати, ніби він побачив щось у магічній кулі. Коли Гаррі виходив, з професоркою сталося щось дивне. Вона заціпеніла у своєму кріслі і страшним голосом сказала: "Темний Лорд лежить самотній і покинутий прихильниками. Його слуга дванадцять років скнів у в'язниці. Сьогодні близько півночі він визволиться, щоб возз'єднатися зі своїм Паном. Темний Лорд за допомогою слуги відродиться знову – ще величніший і жахливіший...". Після цього вчителька наче прокинулася і сказала. Гаррі не розумів, чи почув справжнє пророцтво, чи Трелоні просто вирішила ефектно завершити іспит.

Бакбик програв апеляцію, і надвечір його мали стратити. Після вечері друзі вдягнули плаща-невидимку і прийшли до хатини Геґріда. Бакбик чекав припнятий на гарбузовій грядці. Несподівано у хаті лісника Герміона виявила у глечику Скребеса, який виглядав просто жахливо. Потім Геґрід побачив крізь вікно, що кат уже наближається. З ним йшли Дамблдор, Фадж і представник Комітету. Друзям треба було тікати, щоб їх тут не побачили. Рон взяв Скеберса, і під плащем вони вийшли через задні двері, що вели на город. У тиші друзі почули, як гупнула сокира.

РОЗДІЛ СІМНАДЦЯТИЙ. Кіт, пацюк і пес

Коли вони йшли до замку, Скребес не міг вгамуватися. Звідкись з'явився Криволапик, і пацюк стрибнув на землю та дременув. Рон кинувся за Скребесом і впіймав його, та тут на друзів налетів гігантський чорний пес. Він схопив Рона за руку і поволік під стовбур Войовничої Верби. Гаррі і Герміона не могли підійти до дерева, яке розмахувало гілками, та Криволапик торкнувся лапою якогось сучка на стовбурі, і дерево завмерло. Гаррі з Герміоною та КривГоґсмідолапик зайшли у нору. Цей тунель привів їх аж до Гоґсміда, у Верескливу Халупу. Там, у кімнаті, сидів Рон (у нього була зламана нога). Він лише сказав, що пес – анімаг, коли за спиною Гаррі і Герміони з'явився Сіріус Блек. Він відібрав чарівні палички Гаррі й Герміони (Ронова у нього вже була). Гаррі кинувся на Блека, і друзям таки вдалося відібрати свої палички. Переможений Блек лежав під стіною, коли прибіг професор Люпин. Він заклинанням відібрав у Гаррі, Рона і Герміони їхні чарівні палички, а Блеку допоміг підвестися. Гаррі охопила лють, бо він вірив Люпину, а тепер той допомагав Блеку. Герміона закричала, що Люпин – вовкулака (дівчина здогадалася про це, коли Люпина заміняв Снейп і вони вивчали вовкулак). Люпин сказав, що не бажає Гаррі смерті, але він дійсно вовкулака. Щоб довести, що він не зрадник, Люпин віддав друзям їхні палички, але попросив вислухати їх з Блеком. Професор розповів, що сам колись малював Карту мародера, і прибув сюди, бо саме розглядав її у своєму кабінеті і раптом побачив, що друзі з Блеком тут. Був у цій кімнаті і ще дехто: Скребес насправді не був звичайним пацюком. Це був чарівник-анімаг, якого звали Пітер Петіґру.

Стислий переказ скорочено, автор: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу

РОЗДІЛ ВІСІМНАДЦЯТИЙ. Муні, Червохвіст, Гультяй, Золоторіг

Гаррі з Роном не вірили, що Скеберс може бути Пітером Петіґру. До того ж, усі чаклуни й відьми, які вміють обертатися в тварин, були зареєстровані в міністерстві, але у реєстрі прізвища Петіґру не було. Люпин розповів, що в міністерстві нічого не знають про трьох незареєстрованих анімагів з Гоґвортського замку. Почалося все відтоді, як Люпин став вовкулакою. Ось що почули друзі від професора.

Як він ще був маленький, його покусав вовкулака. Ліків тоді ще не існувало. Зілля, що його для нього готує професор Снейп, винайшли зовсім недавно. До того, як винайшли це зілля, Люпин щомісяця перетворювався на справжнісінького монстра. Дамблдор прийняв хлопця у Гоґвортс і саме для нього посадив Войовничу Вербу, щоб тунелем під нею хлопець добирався у Верескливу Халупу і там перечікував своє перетворення. У Люпина було троє вірних друзів – Сіріус Блек, Пітер Петіґру і Джеймс Поттер. Друзі дізналися його таємницю і у п'ятому класі їм вдалося теж стати анімагами. Вони не могли бути разом з Люпином як люди, тож складали компанію як звірі. Раз на місяць вони покидали замок під Джеймсовим плащем-невидимкою. Пітер, як найменший, прослизав під гілками Войовничої Верби й торкався сучка, що її блокував. Сіріус і Джеймс перевтілювалися на великих звірів, які, при потребі, могли вгамувати вовкулаку. Друзі додумалися скласти Карту мародера, а тоді підписали її своїми прізвиськами: Люпин — Муні, Сіріус – Гультяй, Пітер – Червохвіст, а Джеймс – Золоторіг. Снейп, який теж вчився з ними, винюхував все і хотів, щоб чотирьох друзів вигнали. Одного вечора Снейп побачив, як мадам Помфрі вела Люпина до Войовничої Верби. Сіріус помітив Снейпа і жартома порадив йому ткнути патиком у сучок на стовбурі – тоді він, мовляв, відкриє таємницю Люпина. Снейп, звісно, так і зробив. Але Джеймс, почувши, що придумав Сіріус, кинувся за Снейпом і, ризикуючи життям, витяг його назад. Проте Снейп таки помітив Люпина-вовкулаку в самому кінці тунелю і відтоді знав його таємницю.

РОЗДІЛ ДЕВ'ЯТНАДЦЯТИЙ. Слуга Лорда Волдеморта

Раптом у кімнаті з'явився Снейп. Він сказав, що заходив до кабінету Люпина і побачив там Карту, бо здогадувався, що Люпин допомагає Блеку. З допомогою магії Снейп обмотав Люпина мотузками, а на Блека націлив паличку. Гаррі, Рон та Герміона зрозуміли, що потрібно робити. Вони з допомогою магії підкинули Снейпа, той гупнувся об стіну і знепритомнів.

Блек вивільнив Люпина з мотузок, а потім витяг з-під своєї мантії пожмаканий аркуш паперу. Це була фотографія Рона з родиною, що з'явилася торік улітку в "Щоденному віщуні".

1 2 3 4

Дивіться також: