Гаррі вирішив відвести друга до Геґріда, бо це було найближче. У Геґріда Рон пояснив Гаррі, що бруднокровцями називають тих, хто народився серед маґлів, тобто не має батьків-чарівників.
Професорка Макґонеґел оголосила, що ввечері Рон і Гаррі відбудуть покарання за політ на машині. Рон повинен був натирати срібло в кімнаті трофеїв разом із сторожем Філчем (його ненавиділи всі учні), а Гаррі повинен був допомагати професорові Локарту відповідати на листи його шанувальників.
Перебуваючи у Локартовому кабінеті, Гаррі почув крижаний голос, сповнений неймовірної ненависті: "Іди… йди до мене… я тебе розірву… пошматую… уб'ю!". Локарт був здивований, коли Гаррі спитав, чи він щось чув. Виявилося, що голос чув лише Гаррі.
РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ
Смертенини
Почався жовтень, учнів та учителів охопила епідемія застуди, та Олівер Вуд і далі завзято провадив регулярні тренування. Одного дощового суботнього надвечір'я, за кілька днів до Гелловіну, змоклий Гаррі повертався до ґрифіндорської вежі. Хлопець натрапив на Майже Безголового Ніка – привида вежі Ґрифіндор. Нік розповів, що якраз на цей Гелловін припадає рівно п'ятсот років з дня його смерті. Він запросив Гаррі, Рона і Герміону на свої смертенини. Гаррі не міг відмовитися, хоч на Гелловін планувався шкільний бенкет.
Смертенини виявилися неймовірним видовиськом. Підвал був заповнений сотнями білих постатей. Між ними була і Плаксива Мірта – привид, який мешкав в дівочому туалеті на другому поверсі, і Півз Полтерґейст – ще один шкільний привид.
Коли друзі верталися зі смертенин і наближалися до сходів у вестибюль, Гаррі знов почув той самий голос: "…порву, пошматую, уб'ю!" Здавалося, той голос рухався угору. Гаррі почав бігти вгору сходами до вестибюлю, а Рон і Герміона бігли слідом. На третьому поверсі друзі завернули за ріг, де починався останній порожній коридор. На стіні поміж двома вікнами були виведені слова: "ТАЄМНУ КІМНАТУ ВІДЧИНЕНО. СТЕРЕЖІТЬСЯ, ВОРОГИ СПАДКОЄМЦЯ!" На підлозі була велика калюжа води, а на стіні на скобі для смолоскипа була підвішена за хвіст Місіс Норіс, кицька шкільного сторожа Філча. Вона вже задубіла, вирячивши невидющі очі. Бенкет саме закінчився, тож коридор заповнила юрба. Учні, що були попереду, побачили підвішену кицьку, а Гаррі, Рон і Герміона стояли самотньо посеред коридору. Раптом Драко Мелфой закричав: "Стережіться, вороги спадкоємця! Бруднокровці, тепер ваша черга!"
Стислий переказ скорочено, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
РОЗДІЛ ДЕВ'ЯТИЙ
Напис на стіні
Філч, побачивши місіс Норіс, в усьому звинуватив Гаррі. Дамблдор оглянув кішку і оголосив, що вона не мертва, а лише паралізована. Снейп, який ненавидів Гаррі, сказав, що хлопець чогось не договорює і його треба вивести зі складу ґрифіндорської команди з квідичу. Професорка Макґонеґел заступилася за Гаррі. Та й Дамблдор оголосив, що Гаррі невинний, поки не доведено провини.
Гаррі, Рон і Герміона не розуміли, що відбувається. Рон вважав, що Гаррі правильно зробив, не розповівши про голос, який чув. Також Рон згадав, як хтось розповідав йому про Таємну кімнату в Гоґвортсі. Якось на історії магії Герміона наважилася спитати професора Бінса про Таємну кімнату. Професор Бінс розповів, що понад тисячу років тому Гоґвортс заснували чотири найвидатніші чаклуни й чарівниці того часу. Їхні імена збереглися в назвах чотирьох шкільних гуртожитків – Ґодрик Ґрифіндор, Гелґа Гафелпаф, Ровіна Рейвенклов і Салазар Слизерин. Вони разом побудували цей замок, кілька років працювали разом у повній гармонії, але згодом почався розкол, бо Слизерин вважав, що до Гоґвортсу треба приймати лише дітей з чарівничих родин. Минуло ще трохи часу, і між Слизерином і Ґрифіндором спалахнула через те палка суперечка. Слизерин покинув школу, але встиг побудувати у замку засекречену кімнату, запечатав її, щоб ніхто не зміг її відкрити, аж доки до школи не прийде його справжній спадкоємець. Тільки спадкоємець зуміє розпечатати Таємну кімнату, випустити жахіття, яке там є, і з його допомогою очистити школу від усіх, хто не гідний вивчати магію.
Якось Гаррі, Рон і Герміона помітили, що зі школи відчайдушно тікають павуки. Згодом друзі згадали про воду на підлозі, яку побачили у той вечір, коли стався напад на кішку. Виявилося, що вона витікала з дівчачого туалету, який ніколи не працював. Там жив привид – Плаксива Мірта. Герміона хотіла розпитати Мірту, чи вона останнім часом не помічала чогось дивного, та від Мірти нічого не вдалося дізнатися.
Гаррі, Рон і Герміона роздумували, чи міг би бути Драко Мелфой тим самим спадкоємцем Слизерина. Герміона вирішила, що треба проникнути у слизеринську вітальню і поставити Мелфоєві кілька запитань, але так, щоб він не збагнув, що то вони. Для цього треба було дістати трохи багатозільної настійки, про яку згадував на уроках Снейп. Ця настійка трансформувала одну людину в іншу на деякий час.
РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ
Скажений бладжер
В суботу Гаррі прокинувся рано, бо в цей день мав відбутися матч із квідичу. Щоб перемогти, Гаррі мусив впіймати снича раніше за Мелфоя. Під час гри Гаррі здавалося, що його переслідує один з м'ячів, який називався бладжер. М'яч весь час хотів збити Гаррі. Слизерин уже вів з рахунком 60 : 0, бо супермітли явно робили свою справу, а божевільний бладжер уперто намагався збити Гаррі просто в повітрі. Та йому таки вдалося впіймати снича, хоч права рука у кінці гри виявилася переламаною. Ґрифіндор переміг, а Локарт вирішив зцілити переламану руку. З цього нічого не вийшло, бо з руки Гаррі зникли усі кістки. Гаррі відправили до лікарні, де йому дали випити рідину з пляшки з написом "Косторіст".
Вночі Гаррі прокинувся у лікарняній палаті і побачив Добі. З розмови Гаррі зрозумів, що Добі перешкоджав йому повернутися до Гоґвортсу і робив так, щоб бладжер поранив його. Добі не міг розповісти, кому він належить, але він міг стати вільним, коли його господарі дадуть йому який-небудь одяг. Ельф знову попросив Гаррі вертатися додому, бо у Гоґвортсі має відбутися щось страхітливе, адже Таємну кімнату знову відчинено…
Тієї ночі у лікарню Дамблдор і професорка Макґонеґел принесли Коліна Кріві, який був у такому ж стані, як кішка Філча. Його очі були широко розплющені, а руки з фотоапаратом застигли перед грудьми. З фотоапарата зі свистом вирвався струмінь диму, коли вчителі хотіли перевірити, чи встиг хлопець зафіксувати нападника. Гаррі підслухав, як Дамблдор говорив, що Таємна кімната і справді знову відчинена.
РОЗДІЛ ОДИНАДЦЯТИЙ
Клуб дуелянтів
Уся школа гула про напад на Коліна Кріві й про те, що він тепер лежить у лікарні, наче мертвий. Джіні Візлі, що на уроці замовлянь сиділа поруч із Коліном Кріві, була вкрай пригнічена.
Наближалося Різдво, учні планували їхати додому, але Гаррі, Рон і Герміона залишалися, бо Мелфой теж залишався. Настійка от-от мала бути готова, залишалося вкрасти у Снейпа деякі компоненти. Отож, під час лекції зілля й настійок Гаррі кинув феєрверк у Ґойлів казанок. Ґойлова настійка вибухнула, заливши собою увесь клас. У цьому гармидері Герміона тихенько вислизнула з підвалу. Поки пів класу стояло в черзі перед Снейповим столом, щоб випити протиотруту, Герміона встигла викрасти потрібні компоненти.
Через тиждень у школі оголосили про відкриття клубу дуелянтів. Вчителі хотіли підготувати учнів на випадок, коли їм доведеться боронитися. Снейп наказав Рону змагатися з Фініґаном, Гаррі – з Драко, а Герміоні – з міс Булстроуд (дебелою слизеринською дівчиною). Між Гаррі і Драко відбулася справжня дуель, бо вони надсилали один на одного різні закляття. Мелфой з допомогою Снейпа начарував паличкою величезну змію, якої всі налякалися. Учні розступилися, і вчителі уже хотіли прибрати змію, та раптом вона підповзла до Джастіна Фінч Флечлі. Всі були налякані, а Гаррі раптом крикнув змії: "Облиш його!". Змія послухалася його. Гаррі навіть не знав, що він парселмовець, тобто знає зміїну мову. Пізніше Рон пояснив йому, що це досить незвичайне обдарування. Під час дуелі ніхто не розумів, що Гаррі говорив до змії, він міг говорити що завгодно, тому Джастін налякався, бо здавалося, ніби Гаррі підбурював ту змію. Рон розповів, що вмінням розмовляти зі зміями уславився Салазар Слизерин. Ось чому змія – символ слизеринського гуртожитку. Тепер уся школа, здавалося, думала, що Гаррі – родич Слизерина. А хлопець згадував, як Сортувальний капелюх хотів віддати його у Слизерин.
Якось Гаррі наштовхнувся на Геґріда, який ніс мертвого півня. Геґрід розповів, що півня хтось вбив, тому він прийшов по дозвіл від директора, аби захистити курник чарами. Гаррі пішов темним коридором далі і раптом зачепився за щось на підлозі. Там лежав Джастін Фінч Флечлі, нерухомий і холодний, на обличчі в нього застиг вираз жаху. Біля нього простерся Майже Безголовий Нік, але вже не білий і прозорий, а чорний і задимлений; він завис нерухомо на відстані п'ятнадцяти сантиметрів від підлоги. Гаррі помітив низку павуків, які щодуху відповзали від цих двох тіл. Коли збіглися учні і вчителі, Ерні, учень з Гафелпафу, закричав, що Гаррі впійманий на гарячому. Професорка Макґонеґел повела його до Дамблдора.
РОЗДІЛ ДВАНАДЦЯТИЙ
Багатозільна настійка
Поки Гаррі чекав на Дамблдора у його кабінеті, то звернув увагу на Сортувальний капелюх і вдягнув. Капелюх здогадався, яке питання хвилює Гаррі, і сказав, що досі вважає, що він багато чого досяг би в Слизерині. У Гаррі всередині наче все обірвалося, і він стягнув капелюха. Також у кабінеті директора був цікавий птах, який раптом згорів.
Коли прийшов Дамблдор, то пояснив, що це фенікс – птах, який спалахує, коли йому пора вмирати, а потім відроджується з попелу. Переконати Дамблдора у тому, що Гаррі не винен, прибіг Геґрід. На щастя Дамблдор теж вважав, що це не Гаррі, але хотів поговорити з ним. Та Гаррі нічого не розповів.
У школі закінчився семестр, учні поїхали додому.