Реферат з української літератури
  Колискові пісні
    
Колискові пісні – ліричні пісенні твори, які виконуються матір’ю (рідним батьком чи іншими членами родини) над колискою дитини для того, щоб її приспати.
    Це один з найдавніших жанрів народної словесності, що сягає корінням міфологічного періоду творчості. Спостереження доводять, що не лише образно тематичною структурою, а й  інтонаційно-ритмічною будовою вони споріднені із замовляннями.
    В минулому подібні пісні виконувались не тільки, щоб приспати дитину, а привернути до неї або відвернути від неї дію певних духовних сил, оберегти від зла.
    Більш сучасну групу текстів умовно можна назвати побутовою. Це твори, в центрі яких не стільки саме дитина і магічна дія слова на її ріст, здоров’я, щастя, а скоріше світ, в якому дитина живе – її дім, родина.
    Центральним у цій групі колисанок є образ матері. Вони сповнені мріями, думками матері про майбутню долю дитини.
    Оскільки єдиним слухачем є дитина, яка лише починає розуміти окремі слова і реалії дійсності, то у колискових використовується тільки найпростіша загальновживана лексика, у них нема складних поетичних прийомів і тропів. Основним виразником колискової пісні є мелодія, яка навіває дитині сон.
    
    
    Мати і дитя – це найпрекрасніший образ із загальнолюдської скарбниці духовності.
    Чуттєвий зв’язок, що з дня народження існує між матір’ю та дитям, дістає вірне відбиття у зворушливо щирих і безпосередніх колисанках.
    Всю любов, ніжність, бажання бачити своє дитя щасливим, розумним, здоровим, матір вкладає в невибагливі рядки і простеньку мелодію, організовану ритмом гойданням колиски.
    У багатьох колискових мотив присипляння пов’язаний з ще однією напівміфологічною істотою – котом. Кіт у слов’янських культах займає вагоме місце, він символ оберегу дому (спить на печі; стереже спокій; не відходить далеко від дому, завжди повертається).
    Монотонний тихесенький наспів і пестливі слова мають заспокоїти, приспати дитя, тому м’якесенькими лапками підступає до мальованої колисочки пухнастий, волохатий, муркотливий котик, голуби приносять на крилечках сон-дрімоту, і фантастичні Сонко і Дрімота в колискових піснях діють як люди, що цілком відповідають дитячому світосприйнятті.

Люляй, люляй, мій синочку
     Люляй, люляй, мій синочку,
     Справлю тобі колисочку,
     Справлю тобі колисочку
     Та й повішу на дубочку.
    
     Ей сонце зійде, обогріє,
     Листок впаде та й накриє,
     Будуть пташки прилітати та будуть співати
     Дитиночку малесеньку будуть присипляти.
    
     Сонце зійде, обогріє,
     Роса впаде та й скупає,
     Листок впаде та й накриє.
     Будуть пташки прилітати та й будуть співати
     Дитиночку малесеньку будуть присипляти.
    
    
    Ой спи, дитя
     Ой спи, дитя, колишу тя,
     Як ти уснеш – я лишу тя,
     Піду в гори на млинки,
     Назбираю для дитинки.
    
    
Ой ходить сон коло вікон
     Ой ходить сон коло вікон
     А дрімота коло плота,
     Питається сон дрімоти:
- А де будем ночувати?
- Де хатонька теплесенька,
Де дитина мелесенька,
     Там ми будем ночувати,
     Дитиночку колихати.
    
    
    Ходить сонко по долині
     Ходить сонко по долині.
     Мати кличе до дитини:
     -Ой, соночку, соколочку,
     Іди до нас в колисочку,
     Приспи нашу дитиночку!
     У нас хата тепленькая,
     Колисочка новенькая.
     Не йде сонко, не приходить,
     Десь комишем тихо бродить.
- Ходи-броди по комишу,
А я й сама заколишу.


Ой ти, коте Рябку
Ой ти, колет Рябку,
Та вимети хатку.
А ти, коте сірий,
Та вимети сіни.
А ти, котку рудий,
Та вимети грубу,
А ти, кішко, не ворси,
Піди сміття одімчи.
А ти, волохатий,
Біжи кругом хати.
Тільки, котку, не мурчи,
Дитиночки не збуди.
А ти, коте муругий,
Прийди до нас удруге,
До нашої хати
Дитя колихати.
А ти, коте чорний,
Та сідай у човен,
Та й поїдеш на лужок,
Наламаєш квіточок
Забавляти діточок.
Поїдеш в долину
По червону калину
Забавляти дитину.

Ой ти, котик, коточок
Ой ти, котик, коточок
Виїв бабин медочок
Та й сховався в куточок,
Тільки видно хвостичок
Та лапочки шматочок.



ВИСЛОВИ ВІДОМИХ ЛЮДЕЙ
ПРО КОЛИСКОВІ ПІСНІ

“Найдорожча пісня, з якою мати колисала”.
З народного джерела.


“Дні дитинства – наче плин води
Проліта дитинство, та й у спадок
Зостається пісня, повна згадок,
Пам’ять зостається назавжди.
Расу Гамзатов


“Якби не мамина пісня, яким убогим було б наше життя”.
В.Скуратівський.


“Нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим”.
Т.Шевченко.








Виконали студентки ІV курсу
спец. «Українська мова і література»
Коломийського інституту
Прикарпатського національного університету
ім. В. Стефаника, зокрема:

Винничук Надія
Голіней Іванна
Кубаєвич Інна
Яремин Марія