Бути чи не бути? — головне питання трагедії В. Шекспіра

Бути чи не бути? — головне питання трагедії В. Шекспіра

"Бути чи не бути?" — питання, що за всіх часів стояло перед людьми: протистояти злу чи змиритися з ним? Намагатися змінити світ, у якому тріумфує несправедливість, чи спокійно жити в ньому? Але вперше так ясно та виразно він був сформульований великим Шекспіром у трагедії "Гамлет". Вкладено це питання у вуста Гамлета, принца Дамського:

Быть или не быть — таков вопрос;

Что благородней духом — покоряться

Пращам и стрелам яростной судьбы?

Иль, ополчась на море смут, сразить их

Противоборством?

Перед Гамлетом стоїть важкий вибір, і він робить його — "ополчается на море смут". На принца звалилося багато горя: помер його батько, а мати, королева Гертруда, виходить заміж за дядька Гамлета Клавдія, як то кажуть, не встигнувши зносити черевиків. До Гамлета приходить привид померлого батька і відкриває страшну таємницю: король не помер своєю смертю, а був отруєний Клавдієм, що влив йому у вухо сік блекоти. Отже, Гертруда одружилася з убивцею свого чоловіка. "Бути чи не бути?" Принц приймає рішення помститися за смерть батька, але прагнення віддати убивці належне зливається для Гамлета з обов'язком переробити світ, улаштований так несправедливо. Він розуміє непосильність цього завдання, і цей розлад між мрією і дійсністю мучить його. Гам-лет (з божевільного який попит?) прикидається божевільним. Навколо себе в королівському замку він бачить людей грубих і самовдоволених, і це приводить його в розпач:

...Что значит человек,

Когда его заветные желанья —

Еда и сон? Животное — и все.

Гамлет запрошує в замок трупу мандрівних акторів, що повинні розіграти сцену убивства короля. На виставі присутні Клавдій і Гертруда. І Клавдій сам викриває себе.

Гамлет тріумфує — він попав у точку. Тепер він мусить довести свою особисту помсту до кінця. Для нього немає шляхів до примирення. Проблема "Бути чи не бути?" остаточно вирішується. "Бути" для Гамлета — означає діяти у відповідності зі своїми переконаннями та вірою.

Упродовж усієї трагедії Гамлет страждає, шукає істину. Йому здається, що його усі зрадили — і мати, і кохана, він підозрює в зрадництві і свого друга. Зло захльостує замок Ельсинор. Гамлет випадково убиває Полонія, прийнявши його за короля Клавдія. Офелія божеволіє і гине. її брат Лаерт викликає Гамлета на двобій і простромлює його отруєною шпагою. Перед смертю Гамлет убиває короля; отруєно королеву. Помста здійснилася. Але повалені обидві сторони. Проте перемога все-таки залишилася за Гамлетом, тому що він викрив зло.

"Сила Гамлета не в тім, що він розв'язав питання, але в тім, що він порушив питання про несправедливості навколишнього світу", — так писав про цього шекспірівського героя В. Г. Бєлінський.