Відбиття в історії Робінзона Крузо шляху людства до цивілізації

Відбиття в історії Робінзона Крузо шляху людства до цивілізації

Роман "Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо", який побачив світ 1791 р., здобув його автору Д. Дефо славу. Основою для створення роману став реальний факт з біографії сучасника Дефо, матроса Олександра Селькірка, котрий провів на безлюдному острові чотири роки й чотири місяці.

Герой роману Дефо з дитячих років мріяв про морські подорожі. Батьки Робінзона вмовляли його знайти собі більш безпечне заняття, та він, незважаючи на прохання батьків, все ж таки обирає ремесло моряка. Після кількох морських подорожей, сповнених небезпечних пригод, Робінзон Крузо вирушає у плавання з Бразилії до Гвінеї. Під час цієї експедиції судно зазнало аварії, команда корабля намагається дістатися до берега у шлюпці, але рятується один Робінзон. Він опинився на безлюдному острові.

Переконавшись, що більше ніхто не врятувався, Робінзон впав у відчай. Проте воля до життя взяла верх, і вже наступного дня Крузо починає діяти. На саморобному плоті він дістається до корабля та переправляє на берег усе, що може йому знадобитися: їжу, одяг, зброю, порох, інструменти.

Робінзон опинився на острові, де не було жодної живої людини. Його оточував дикий ліс серед скель. Не було тут ані окультурених рослин, ані будівель, до яких Крузо звик у цивілізованому світі. Щоб вижити на безлюдному дикому острові, йому, як первісній людині, довелося набувати досвіду в спілкуванні з навколишнім світом, навчитися багато чого робити власними руками. Щоб захистити себе від дощу, нічної прохолоди, диких звірів, Робінзон перш за все побудував собі житло. Щоб прохарчуватися, він приручив диких кіз. Завдяки наполегливій праці та терпінню моряк зміг з декількох зерняток виростити врожай пшениці, виплекати виноградну лозу. Робінзону довелося освоїти ремесло кравця, щоб забезпечити себе одягом. А ще він виявився здібним гончаром, зумів зробити собі з глини посуд.

Спочатку Робінзон страждав без людського спілкування. Першими його друзями на острові були собака та кіт, яких Крузо перевіз з корабля. Згодом він навчив говорити папугу, і той так чітко і виразно вимовляв слова, що слухати його було дуже приємно. Понад двадцять років провів Робінзон на самоті. Коли дикуни-людожери пристали до острова, щоб там побенкетувати, з'ївши полонених, Крузо рятує одного з бранців і дає кому ім'я П'ятниця. Отже Робінзон опановує ще одну професію — вчителя. Моряк передає тубільцю свій досвід ведення господарства, допомагає йому оволодіти англійською мовою.

У перші ж дні перебування на острові Робінзон, щоб не втратити відчуття часу, змайстрував собі календар. Він поставив величезного стовпа, на якому щодня робив ножем зарубку. Так Крузо вів лік днів і років, які він провів на острові. А пробув він там 28 років, 2 місяці та 19 днів.

За ці роки, сповнені небезпеки і хвилювань, невтомної праці, надій і розчарувань, Робінзон Крузо ніби повторив нелегкий шлях первісної людини до цивілізації.