І вічно – чому так сталось?
І відповідь... – недосконалість...
Україна – прикордонник
Україна – прикордонник,
Стародавній, вічний, славний...
Бо така судилась доля –
Вартувати всім свободу.
Добре знає Дике Поле,
Де гуляє на роздоллі
І козацькая звитяга,
І, на жаль, багато злого...
Україна – прикодонник,
Стародавній... Вічний... Славний...
Все буде!..
Все буде знову –
Дім, садочок
І чорнозему райська суть.
І нашу стійкість предковічну
Ніяким рашам не збагнуть!..
Все буде знову –
Мир, кохання,
І соловейка спів дзвінкий
Пошли нам, Боже, всім єднання,
А їм – довічний груз тяжкий...
Ой, ген-ген, через край...
Ой, ген-ген, через край,
Через той далекий край
Завітали орки в гості,
І чума їх не покосить!
Завітали, не чекали –
В чорну землю полягали...
Ой, ген-ген, через край,
Через той далекий край
З темних Азіїї просторів
Приповзли, наче шпіони,
Та зустрілися з снарядом,
Їх тепер у нас – багато!..
Ой, ген-ген, через край,
Через той далекий край
Повертайтесь у болото,
Там живеться вам нівроку,
Якщо кості зберете,
Та до тями прийдете!..
Вперед!
Вперед!..
Назад – ні кроку!
Назад повернення немає.
Чого весь світ від нас чекає?
Чому весь світ допомагає?
Бо вірить в спільну перемогу!
Тому – ВПЕРЕД; назад – ні кроку!..
Назад повернення – немає.
2023 рік
Різдвяне...
Ніжно-космічне диво –
Наше Різдво правдиве!..
Запалює зорі Неба
Бо душам в тому – потреба
Бо душі прагнуть до Бога,
А тілу – земна дорога...
Живем не один раз...
Скільки їх буде щодня?
Не сподівайся даремно,
Скорися, що доля дала...
Кохання – коротке, далеке,
То зірка, що в трави впаде,
Злетить потім, наче лелека,
І в Небо тебе віднесе...
Та знову настане прозріння
І знову ми вийдем з тіні
І знову душею – кохаєм...
На нашій грішній землі...
Все згоріло...
В твоє місто не ходять потяги,
В твоє місто – прийшла війна...
В твоє місто немає дороги,
Там росте лиш одна трава...
В твоїм місті живуть іще Люди,
Їм, відважним, там краще бути...
Хай не зараз, але у майбутньому...
Коли скінчиться ця війна
Закінчаться і ВСІ їхні муки,
А тепер – НЕНАВИСТЬ ОДНА...
Голуб миру
Тихо-тихо, над землею
Пролітає голуб миру,
Він несе надію людям
Довгожданну, щиру-щиру...
Тихо-тихо, новорічно...
Над горами і ланами...
Казку створюють народи,
І в тій казці, безумовно,
Правда кривду переможе!..
Кий, Щек і Хорив
Легенда та –
Не тільки Україна
І наший славний,
Наддніпрянський Київ,
Легенда та –
То арії-слов'яни,
Що йшли назад,
До СВОГО Індостану.
Кий-скіф –
То землероба вічна мрія,
Там відродилось
Золото Трипілля.
Щек-гетьман –
То на захід
Йшли слов'яни,
То Чехи, Ляхи,
Київські Поляни...
Та центр Європи –
То іще не край,
Й Хорив-козак
Ішов за небокрай...
Адже на Півночі –
Живуть лише сміливі,
Щоб вижить там –
Потрібні мужність й сила...
Та щоб брати
Робили там самі,
Якби не мали
Родичів, сім'ї?..
І їхня Либідь –
Уособлення Любові,
Родини, затишку,
Приємної розмови...
І недаремно
Символ щастя – лебідь,
І божество кохання
Звали Лелем,
Той Лель співає нам
Красу природи,
Красу любові,
Щастя, миру, згоди...
_________________
на цей вірш мене надихнула не тільки книга Ю.Канигіна "Шлях Аріїв", але й картина І.Їжакевича "Кий, Щек, Хорив та їх сестра Либідь"
Життя в раю
– Я живу в раю, а ти не хочеш?
Провести зі мною тихі дні і ночі?
– Ні, не можу я покинуть свою землю,
Хоч вона мені уже – як пекло...
– Що, не можеш? Знаю, ну звичайно!
В рай не візмуть ні твій дім, ні чайник,
В рай приходять майже без нічого,
Бо в раю ДАВНО СВОЇ звичаї...
Воїни Добра
Крути і Азов,
Південь і Донбас...
Скільки треба битв
Врятувати нас?..
Вічно на землі
Йде війна зі злом
Та вітаєм тих,
Хто несе Добро!..
Крути і Азов,
Харків і Донбас,
Воїни Добра,
Пам'ятаєм вас!!!
29 січня – День пам'яті Героїв Крут
У кожного – своє щастя
Старенький кротик вигляда
Свою принцесу – та дарма!..
Принцеса теж давно стара,
І не чекає вже листа...
Бо кріт не вміє написати,
Він вміє будувать палати,
Збирати золото зерна,
Та щастя там чомусь – нема...
Діана і Венера
Діана із Венерою зустрілись,
Погомоніть біля струмка присіли.
– Ну як твої закохані? Щасливі?
Чи знову їм Амури не вгодили?
– Ох, і чудні ці людці, ну їй Богу,
Прохають в нас кохання неземного,
А як зустрінуть тих, кого судилось,
Не можуть їх послухать ні хвилини,
Все хочуть свій характер показати,
Та завести свій лад у їхніх хатах..
– А в тебе справи як, подруго мила?
– Так само, люба, вже терпіть – несила,
Я людям їхні стада доглядаю,
Вони ж – моїх оленів убивають,
І уяви собі, мене прохають,
Щоб я їм убивать допомагала!!!
– Та знаю я, що своїми гріхами
Нас люди завжди щедро наділяють
І звинувачують у всіх своїх нещастях,
Бо не бажають зрозуміть земного щастя...
_________________
Діана (Артеміда) – богиня дикої природи та тварин, яку ще давні греки "зробили" богинею мисливства;
Венера (Афродіта) – богиня кохання.
Я знаю...
"Возвеличу малих отих рабів німих,
Я на сторожі коло їх поставлю слово"
(Т. Шевченко)
Я знаю все і навіть більше
Ти не покинеш свою нішу,
Бо люд простий тебе чекає
І як на Бога виглядає...
Я знаю все, я відчуваю,
Що там ти більше помагаєш –
Словами, діями, думками,
Бо так – судилося Богами...
_________________
про долю поетів та інших творців...
Про кохання...
А що таке кохання?
І що таке любов?
Закоханих єднання –
Повторюємо знов...
А що таке єдання?
Духовно-віртуальне?
Чи все-таки реальне?..
А що таке поети,
І їх реальна суть?
Духовно-віртуальна?..
І як її збагнуть?..
Поети і кохання –
Це творчості єднання
Це вічності союз!..
Знаки Небес
Знаки Небес,
а люди – не бачать,
Знаки Землі,
а люди – не чують,
все сперечаються,
все ворогують,
ніяк не вирішать,
що Бог – то не кара,
а Бог – то Любов,
яку розтоптали
бізнес й терор...
І знову приходить лютий
І знову приходить лютий,
І знову – трагічна дата,
Що горем війна вірвалась
Весною у наші хати...
Вірвалась і... остовпіла,
Злякалась воїнів Світла,
Що завжди стоять на варті
На цій землі с п о к о н в і к у !..
Квіти кохання
Кохання –
То чарівні квіти,
Вони найкращі
За ВСЕ на світі!
Вони розцвітають
Всюди і завжди,
І на руїнах,
І під час війни...
Україна – не мовчить
Україна – всіх навчить,
Що сказати, як зробить.
Як об'єднуватись міцно,
Щоб розбити всіх фашистів!
Україна – не мовчить,
Україна – всіх навчить,
Як з терором воювати...
Продавати, торгувати...
Україна учить світ:
Думки вільної політ
І свободи – не здолати!
Треба тільки пам'ятати:
Україна – не мовчить!!!
_________________
війна з державою-терористом показала справжню суть всіх міжнародних організацій...
Вивчаю Прагу
Прагу п'ю – маленькими ковтками,
Бо напій – здоровий і корисний,
І напій готують теж слов'яни...
Прагу п'ю – маленькими ковтками,
Її дух, історію, ремесла,
Як і ми, були колись із краю,
Нині стали Центром і Мистецтвом!..
_________________
– слово "прага" означає поріг (вхід, портал)
– Чехія знаходиться в центрі Центральної Європи, до якої входять всі її сусіди.
Нехай будуть лелеки...
бутони троянди –
то ніжність кохання,
що не переходить ніякі межі...
її подих – то подих весни,
що боїться спекотного літа,
її мрії – то в небі лелеки,
нехай будуть краще лелеки,
я не хочу синиць у руці!..
Вічний політ
Лечу...
А куди – не знаю,
Важливий лиш сам політ,
Лечу понад небокраєм,
Багато вже тисяч літ...
Майбутнє?..
Не можем знати.
Для чого?
Так ліпше літати,
Незвідане відкривати,
І радість якусь чекати...
Лечу...
А куди – не знаю,
Важливий лиш сам політ...
Бійцям ЗСУ
І знову бій!.. На жаль, кривавий,
І жертви є – заради справи...
Інакше, мабуть, не виходить,
Бо зло планетою ще бродить...
І знову бій!.. І всі – Герої,
Бо списом їм хребта кородять,
І утверждають НАШУ волю!..
І правдоньку з колін підводять.
Цей вічний бій триває завжди,
Де ходить кривда і неправда,
І вічно славимо Героїв,
Як будем славить Перемогу!..
присвячується бійцям ЗСУ, що б'ються з найбільшим злом на планеті...
Холодна весна...
Ця весна холодна, друже,
Бо тепло – далеко..., дуже...
Нас зігріють тільки квіти,
Та вони ще – малі діти...
Ця весна холодна мучить...,
Світ, на жаль, лиш зло научить,
Щоб єдналися..., загалом...,
Не ховались – "хата з краю"...
Завдання поета
Життя поставило питання –
Які ти виконав завдання?
Відповідаєм – їх багато,
Не тільки діти й рідна хата...
В поетів діти – їх творіння,
Що людям принесуть прозріння,
В коханні має бути приклад –
Любити щиро і відкрито...
Любов буває різна в Бога,
Та вірим в СВІТЛО Перемоги!..
То як, поет?.. Тобі питання –
УСІ ти виконав завдання?..
Легенда про пісню-Україну
Легенда є, що Бог народам
Відзнаку дав, і дав – своє...,
І кожен знає те, нівроку,
І кожен сам її несе...
Комусь відзнака є до праці
В науці, техніці, знаннях,
Як краще землю збудувати,
До місяця прокласти шлях...
Вкраїні ж Бог надав уміння
Відзначитись, як Божий Дар,
Талантом пісні, розумінням,
Що музика живе в серцях...
І з тою музикою в серці
Вкраїна мчиться у віках,
Із нею бореться на герці,
Із нею подолає Шлях...
Легенда є, що Бог народам
Відзнаку дав пізнать себе,
І кожен на землі, в свободі,
Відзнаку ГІДНО ту несе...
_________________
натхненням послужило виконання українськими співаками пісні "Щедрик" на Євробаченні-2023
Не буває щастя без печалі
Не буває щастя без печалі,
А печаль без щастя – просто жах,
Нове Сонце знову я стрічаю,
Добре знаю, як його стрічать –
Бо біда навчила бути добрим,
І нормальних всіх давно прощать,
Ворогів – у шию гнать, в оглоблю,
Друзям вірним – радість дарувать...
Думки про майбутнє
Перемога!!! Славна мить!..
Боже, як душа болить –
Скільки втрачено людей –
Воїнів, жінок, дітей...
Так цінуймо ж Перемогу,
Так любімо ж більше Бога,
Бо Вкраїна в нас – єдина,
Най не буде зла в родині...
Каміння долі
Доля камінь кидає з гори –
Не втекти від біди, не втекти!..
Але велет встає із колін –
Він не піде помсті на уклін.
Він каміння тяжке розкидає –
Й знову спину свою розправляє,
І продовжує йти по дорозі –
Йти назустріч своїй перемозі!..
Чому Україна не в НАТО?..
Чому Україна не в НАТО?
Бо НАТО – боїться росії,
Бо зброї у неї – багато,
Вони її всю не осилять!..
Не хочуть країни НАТО,
Щоб їх росія бомбила,
Вони будуть лиш помагати,
Воює нехай Україна...
Воює, куди ж їй діватись,
Що має такого сусіда?..
Бо світ – це недосконалість,
Сусід розуміє лиш СИЛУ...
Творчість – лікує
Твори, моє серденько,
творчість – лікує,
від всіх негараздів
воно порятує...
Від болю любові,
від мрій нездійсненних,
від прикрих трагедій
мого сьогодення...
Твори, моє серденько,
творчість – лікує,
бо дух наш безсмертний –
ніщо не зруйнує!..
Бородянський півник
Нашу свободу,
наш дух –
не зламати!
Досить жалітись,
не треба ридати!
Слово поета –
це теж гармати,
що можуть
дуже точно влучати!
Бо світло в душі у творця –
не зникає,
і півник з кераміки –
теж надихає...
_________________
в зруйнованому рашистами будинку в м.