Скільки я не зважував, я ніяк не міг віддати переваги чи моральним чи аморальним силам, що бурували в загадковій душі Печоріна. На жаль, ні підручник Саводніка, ні "темник" (популярна збірка шпаргалок з тем російської літератури) не давали ніяких указівок у цій справі.
Здається, що я тоді так і не вирішив справи й у резюме своєї праці оперував славнозвісною угодовською формулою: "з одного боку, — але ж з другого боку", і історія російської літератури нічого не виграла від моєї роботи під назвою "Характеристика Печоріна". Мені бракувало того самого, на вигляд незначного факту, що міг би нахилити терези морального присуду в той чи інший бік.
(1)Компанія страхування мавп та ослюків.