Дайте землі мені смужку єдину...
Дайте землі мені смужку єдину,-
Чи забагато, брати мої милі?
Дайте хоч брилу, і постать людини,
Вільної духом, поставте на брилі,-
Зараз же я покажу вам увіч,
Що в тої постаті — двоє облич...
Дайте землі мені смужку єдину,-
Чи забагато, брати мої милі?
Дайте хоч брилу, і постать людини,
Вільної духом, поставте на брилі,-
Зараз же я покажу вам увіч,
Що в тої постаті — двоє облич...
1
Коли б знайшов я десь тебе достойний дар,
Його б оддав, не гаячись хвилини.
Квіток Софіївки я бачив пишний чар,
Блукав квітчастими ланами України...
І
В душі моїй горить блиск щастя і надій,
І сміхом радості моє обличчя сяє.
Ні, маю на лиці я посміх не такий,
Коли моя душа в собі печаль ховає...
Не може недоля мене пригнобити,
Я маю дорогу второвану й гожу;
Дорога ця: жити — страждати — творити,
І так я роблю, більш зробити не можу...
І
Злети, світлий ангеле волі,
Над мертвим полинувши світом!
Уже на вітчизни престолі
Сплелися вінки пишним цвітом
І пахощі в'ються з кадила!..
Його труну взяли з шпиталю друзі,
Щоб поховати десь в кутку глухім.
Ні мати сліз над ним не лляла в тузі,
Ані хреста могильного над ним!
Ще вчора був він повен зваги й сили,
А взавтра вже не буде і могили...
Там коли будеш, в тій моїй країні,
Де мої гори, хорошії, сині,
Де моя Іква долинами плине,
Де попід містом поток грає-рине,
Там, де левади, на квіти багаті,
В гори біжать, під садочки, під хати;
..