Мрія

Михайловськи Михаїл

Михаїл Михайловськи

Мрія

Перекладач: Анатолій Глущак

Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр — Одеса: Маяк, 1988.— 232 с. ISBN 5-7760-0115-3

Атанасу Мочурову

Чи завтра зустріну поета у нашому місті?

Такого, щоб діти його обступали, як рунь,

Щоб кожен із нас чудувався поетовій пісні

Та щоб закохався співець

у найпершу з красунь.

Він вийде на площу —

і чайки над ним закружляють.

Він зникне за рогом, як тіні летюче крило...

І кожен відчує ту радість, яку не втрачають,

І ту сонцелюбність, якої в душі не було.

У морі шторми, а поет прозирає за обрій:

Мандрівкою пахне йому листопаду яса.

Хоч хмари зібрались

і хвилі рокочуть недобре,

Йому таки сяє коралями зимна роса.

Як старість настане —

поет обіпреться на промінь.

Як злива застане —

підхопить краплисту струну!

Для кожної миті потрібен неспокою пломінь,

Коли прокладаємо в часі життя борозну.

З'явися, поете! І все, що не здійснене мною.

Хоча б запитанням вкарбуй

у правдиву скрижаль.

В серця всіх закоханих

хлюпай щоднини строфою,

У котрій би дихало щастя і світла печаль.