Чемерис Валентин — Вітька + Галя, або Повість про перше кохання

Вітько говорить, що він не злодій, щоб кидатися на суперника вночі. Хлопець хоче битися вдень і по-чесному, а за приклад бере козака Чаплю, про якого йому розповів Федько. Це свідчить про те, що Вітька — чесний, справедливий хлопець.

Коли Причепа говорить, що дуель відбулася "із-за якогось дівчиська", Вітька наїжачившись каже: "А Ви не смійте згадувати Галю! З мене питайте, я головний зачинщик!" Хлопець не хоче, щоб ображали дівчину, бо ставиться до неї з повагою і хоче, щоб і інші так робили.

Вітька погарячкував, погодившись з Федьком, що потрібна дуель. Хлопцю просто було потрібно поговорити з Петром.

Прочитавши послання, дівчина розсміялася, майже нічого не зрозуміла, але потім запросила Вітьку на "рандеву".

Серенада їй не сподобалася, вона вийшла з хати і прокричала: "І яка вона трясця виє серед ночі під хатою?! Сірко, Сірко, та хоч гавкни, іродова душа! Я в хаті не знайду місця, а він у будці хропе! А ті виють під бузком, як на погибель!..". Собака грізно загарчав, і хлопці відразу втекли.

Хоч події у цих повістях відбуваються понад 50 років тому, проблеми, порушені у них, цікаві і актуальні для сучасних підлітків, адже герої Ніни Бічуї і Валентина Чемериса переживають першу закоханість, вибирають, якими бути: підлими чи порядними, гартують свої характери у боротьбі з труднощами. Звичайно, кожна молода людина переживає першу закоханість по-своєму, але хтось у цих повістях може впізнати себе, свої переживання, а комусь буде цікаво прочитати, що відчували його однолітки колись...

Вітька мріяв як слід показати себе перед дівчиною. Наприклад, врятувати від злого собаки, лева, чорної пантери, інших страшних звірів та навіть фантастичної баби-яги або ураганів й тайфунів. Ці бажання ще надто дитячі, але свідчать про те, що Галя важлива для нього, і йому хочеться робити для неї надзвичайні вчинки.

Про дуель дізналося всеньке село, старі й малі сміялися з дуелянтів. Та чаплівські дівчата вважали Вітьку Горобця "справжнім мужчиною" і ставили в приклад усім хлопцям. Вони говорили, що по-справжньому може кохати у Великих Чаплях, либонь, один Вітька Горобець!.. На безмежне міліцейське щастя Грицька Причепи, ніхто з чаплівських парубків не відважився взяти приклад з Вітьки Горобця. І той продовжував самотньо стояти на величному п'єдесталі.

Відповідь, яка прийшла з редакції газети прикро розчарувала друзів, бо Вітці написали, що вірш "Як я Галю Козачок здорово кохаю", на жаль, не підходить по темі. Справедливою у цій відповіді була хіба порада вивчати класиків, а от рекомендація написати байку про довгоносиків, які знищують посіви цукрових буряків, була зовсім зайва. Можливо, вірш був не таким аж гарним, але літконсультант міг підтримати автора і порадити спробувати написати вірш ще раз, трохи переробивши.

Дівчина попросила наносити в діжку води. Почувши, що вона називає його "орликом" та "Вітюнчиком", хлопець відразу погодився. Під час першого побачення дівчина не повинна про таке просити, але, напевно, дівчина хотіла випробувати хлопця.