Завантаження

Барбара Космовська
ПОЗОЛОЧЕНА РИБКА
Замість присвяти
Літній вечір пахнув духмяною матіолою, коли ми з моєю подругою М. сіли під яблунею. Над нами грали у квача перші зірки. Моя подруга часом замовкала й позирала на мене. Зірки підморгували їй, немов хотіли щось додати до оповіді, яка легко й сміливо линула в сутінках.
Якби не М., я б ніколи не написала цієї книжки.
ЛИСТИ ДО СЕБЕ
Спочатку я була Страшенно Розпещеною Одиначкою...