Завантаження
Володимир Висоцький, "Балада про кохання"
Коли вода Всесвітнього потопу
У береги свої вляглася знов,
І з піни білої буремного потоку
На Землю тихо вибралась любов.
В повітрі розчинилася до строку,
А строку було — сорок сороков...
Коли вода Всесвітнього потопу
У береги свої вляглася знов,
І з піни білої буремного потоку
На Землю тихо вибралась любов.
В повітрі розчинилася до строку,
А строку було — сорок сороков...