Завантаження

Володимир Желєзніков, "Білі пароплави"

Коли Риті виповнилося двадцять дев'ять років вона вирішила, що вік уже не малий, що старість не за горами й час налагодити безладне життя їхньої родини. Тому вона сказала чоловікові Глібу й синові Павлу, що відтепер вони житимуть, як усі люди: у відпустку їздитимуть до моря, вчасно обідатимуть та снідатимуть і куплять телевізор. При цьому вона виразно подивилася на Гліба.
— Будь ласка,— неохоче мовив Гліб.— Я зовсім не проти.
— А як я тепер вас зватиму? — запитав Павлик...

Читати повністю →