508. Претор., платить.. — В обов'язки претора входила також оплата видовищ для народу.
519 Мої" звучали поеми.. — В оригіналі: "виконувались у супроводі танцю" (saltata); йдеться про "пантоміму", щось на зразок балету: під звучання тексту (наприклад, Овідієвих Тероїд") актор мімікою та рухами відтворював дію.
534.3 ложем, що в Тірі.. — Йдеться про оспіване в IV книзі "Енеіщи" кохання Енея і Дідони, дочки Бела, володаря фінікійського міста Тіра.
538. На буколічнім ладу.. — Тобто "пастушому"; Філліда їлАмарілла — героїні "Пастуших пісень" ("Буколік"), що в них Вергілій наслідує родоначальника цього жанру грецького поета Теокріта із Сіракуз (III ст. до н. є.).
553-Для високих котурнів.. — Тобто в жанрі трагедії (котурн — високе взуття трагічних акторів); йдеться про трагедію "Медея", що не збереглася.
567. Калліопа — муза епічної поезії
КНИГА ТРЕТЯ
Елегія 1
Елегію також переклав Г. Кочур.
29— Палладій — статуя Паллади, що начебто впала з неба в Трою; звідти предки римлян привезли її і вмістили у храмі Вести.
30. Нуми житло — дім Нуми Помпілія, другого після Ромула володаря Риму; вславився справедливістю і миролюбністю.
32. Статор — давній храм Юпітера Статора — "того, хто зупиняє при відступі".
36-39. Дубовий вінок — військова нагорода за врятування громадянина; лавр — знак тріумфатора і водночас присвячене Аполлонові (Фебові) дерево; переможна битва Авґуста з Антонієм біля Акцію відбулася неподалік від Левкадського храму Аполлона — "буйноволосого бога" (59).
67. Охоронець покоїв.. — Мається на увазі бібліотека на Палатин-ському пагорбі, охоронцем якої був вільновідпущеник Авґуста граматик Ґай Юлій Ґіґін.
71. Свобода. — Йдеться про храм богині Свободи на Палатині, де була ще одна, найдавніша бібліотека.
[291]
Елегія 2
4. Латони син —Аполлон, проводир Муз (Пієрид). 28. Ще одного божества.. — Тобто Авґуста.
Елегія З
59. / тіло нищила, й душу.. — За вченням Епікура (а отже, й Лук-реція), душа вмирає разом із тілом; Піфагор, "старець самоський", навчав про безсмертя душі.
64. Мани — духи померлих.
Елегія 4
19. Ельпенор — один із супутників Улісса; сп'янілий, впав із крівлі палацу Кірки (Цірце'і).
25. Хто вмів ховатися добре.. — Натяк на Епікурів заклик "Проживи непомітно".
27. Евмед — батько троянця Долона, що його вбив під час нічної вилазки в табір греків Діомед, про що йдеться в X книзі "Іліади".
49— Боспор — нині Керченська протока. Танагс — Дон.
Елегія 5
38. Старець дарданський — Пріам. Ідеться про славетну сцену з "Іліади" (XXTV, 473-570).
40. Ематійський вождь — Александр Македонський, що вшанував своїх ворогів Пора і Дарія.
42. Зять Юнони — Геркулес, який одружився на небі з Гебою, донькою Юнони.
Елегія 7
1. Перілла — невідома поетеса часів Овідія Деякі коментатори вважають, що йдеться про доньку Овідія.
15. До Пегасових вод — тобто до джерела Гіппокрене на горі Гелікон у Беотії, яке заструміло на тому місці, де вдарив копитом об скелю крилатий кінь Пегас.
42. Крез — найбагатший володар Лідії (VI ст. до н. є.); Ір — жебрак з "Одіссеї"; перший — символ казкового багатства; другий — крайнього зубожіння.
50. Житиме слава моя. — Тобто "говоритимуть про мене": лат. farm від fan — говорити; в цьому — "безсмертя"; безмовність (забуття) — смерть. У такому значенні "слава" — протилежність до марнославства, похвальби, в якійсь мірі — до поняття "gloria" (пор. "С", V, І, 75).
[292]
Елегія 8
1. Тріптолемову.. колісницю.. — Див. прим. 16 до "Л.", III, VI.
4. Еета дочка — Медея.
34. Дві частини єства.. — Тобто тіло (corpus) і душа (mens); ці терміни закріпились і в латиномовному судочинстві нових часів: у початковій фразі судового запису відзначалося, що підсудний став перед судом corpore et mente sanus — "здоровий тілом і душею".
Елегія 9
Елегію переклав також І Франко.
1. Де варвар усюди.. — Йдеться про племена, що розмовляють чужими (не латинською і не грецькою) мовами.
6, 33— Назва "Томи", за грецькою народною етимологією, походить начебто від дієслова temno (пор.: ана-томія) — "розтинаю" і пов'язується з легендою про Медею: намагаючись затримати погоню свого батька Еета за аргонавтами, вона вбила свого брата Абсирта і порозкидала полем частини його тіла.
13— Мінійці — аргонавти (від назви племені, що жило спочатку в Фессалії, згодом — у Беотії).
Елегія 10
Елегія відома під назвою "Зима в Томах"; українською її переклали також І. Франко, Г. Кочур.
3. Під сузір'ями... — Тобто під Ведмедицями, що в північних краях не заходять.
41. Леандр — див. прим, до "Л", II, XVI, 31.
54. З іншого берега.. — Див. прим, до "М.", І, 457.
Елегія 11
39-40. Бусірід — легендарний володар Єгипту, що приносив людські жертви, поки його не вбив Геркулес. Хто., бика розпікав.. — Сі-цілійський тиран Фаларід (VI ст. до н. є.), який, за переказом, спалював людей у мідному бикові; першим поплатився винахідник мідного бика — Перілл.
Елегія 12
1. Кінець уже року. — Йдеться про т. зв. "рік Ромула", коли першим місяцем року був березень (Martius); згодом перед ним було додано січень і лютий (Januarius, Februarius).
3. Той, хто., не зміг переправити Геллу. — Золоторунний баран, на якому Гелла, дочка Атаманта й Нефели, разом із братом Фріксом [293] утікали до Колхіди, проте Гелла впала в море (Геллеспонт); звідси — сузір'я Овна, в якому перебуває Сонце при весняному рівноденні.
17-18. Поступається— забавам Форум.. — Йдеться про березневі та квітневі свята (Квінкватрїї, Мегалесїі, Цереалії), під час яких припинялося ведення судових спраа
24. Замість форумів трьох.. — Йдеться про найдавніший, Римський форум, а також про форуми Цезаря й Августа; три театри — Пом-пея, Марцелла і Бальба (див. прим, до "М", І, 67-71).
46. Богу латинів — тобто Юпітерові. Тріумфатори, завершуючи врочистості, складали жертви в його Капітолійському храмі.
47-^8. Германія буйна., схилила" чоло. — Йдеться про придушення повстання 6-9 pp. н. є. та наступні успішні походи Тіберія.
Елегія 13
2.3 обігом часу.. — Йшов другий рік перебування Овідія у вигнанні; його день народження — 20 березня 10 р. н. є. День народження для римлян — це вшанування безкровними жертвами (калачами, ладаном, ягодами) "генія", божества, що народжується з людиною і опікується нею впродовж усього життя.
22. Кипарис — атрибут похоронних обрядів.
28. Даремно., прозвали "Евксин"" — У перекладі з грецької значить "гостинний"; давня назва — "Понт Аксинський", тобто "негостинний".
Елегія 14
13— Без матері. — Афіна Паллада, за переказом, народилась із голови Зевса (Юпітера).
17. Трьох моїх діток.. — Тобто трьох книг "Мистецтва кохання".
КНИГА ЧЕТВЕРТА
Елегія 1
15-16. Діва Лірнеська — Брісеїда. Струн гемонійських.. — Тобто фессалійських
17. Жону свою. — Йдеться про Еврідіку (див. "Метаморфози", X).
31. Дуліхійці — супутники Улісса (про лотофагів — див у IX кн. "Одіссеї").
42-43— Едонійські верхи.. — Тобто фракійські; звідси походить екстатичний культ Вакха; його атрибут — обвита плющем та виноградним листям із ялиновою шишкою зверху палиця, що була також символом поетичного натхнення
[294]
Елегія 2
8. Цезарі жертву— кладуть. — Головний тріумфатор (як верховний командувач військами) Август і Тіберій, що відзначився у походах на Германію в 10 та 11 pp. Овідій уявляє собі різні етапи тріумфу.
9-11— Парость між ними.. — Спадкоємці Тіберія — Друз Молодший і Германік; невістки — Лівілла і Аґріппіна, їхні дружини.
41-43. Рейн., з обламаним рогом" — Річкові боги зображувались рогатими (пор. "М.", І, 213-228).
Елегія З
2. Фінікійські" грецькі веде кораблі.. — За Великою Ведмедицею звіряли свій шлях грецькі, за Малою — фінікійські мореплавці.
8. За відомою легендою, Рем жартома перестрибнув через тільки-но закладені стіни Рима, за що його вбив старший брат Ромул.
29— Фіванська жона — Андромаха, дружина Гектора, дочка фіван-ського володаря Еетіона.
37. У сльозах своя насолода" — "Чому сльози — насолода в печалі?" — запитує Авґустин Блаженний у своїй "Сповіді" (TV, V).
63-68. Капаней — аргоський володар, один із семи героїв у поході проти Фів; за похваляння Юпітер уразив його блискавкою (його дружина Евадна спалила себе в похоронному вогнищі чоловіка). Від Юпітерової блискавки загинув покараний за зухвалість Фаетон ("Метаморфози", II). Так само загинула й дочка Кадма Семела ("Метаморфози", III). Всі вони були гідно пошановані й оплакані.
77-78. Тіфій — див. прим до "М.", І, 6, Феб-Аполлон був також бо-гом-цілителем: "рятівник" — один із його епітетів.
Елегія 4
Адресат елегії, на думку більшості коментаторів, — Мессалін, син Мессали, покровителя мистецтв, політичного діяча, оратора, прихильника Августа.
56. Аксинський — див. прим, до "С", III, XIII, 28.
63— Богиня-лучниця — Діана.
65-67. Тоант — див. прим, до "С", І, X, 28.
71. Фокеець — див. прим, до "С", І, V, 21.
77. Стрічкою пов'язували голову тому, кого приносили в жертву.
87. Бог — тут: Авґуст.
Елегія 5
2. Наче до вівтаря" горнусь. — Той, хто припав до вівтаря, за давнім звичаєм, був недоторканним (пор. "С", V, II, 43-44). 30. Близнюк — Поллукс.
[295]
Елегія 6
31. Борець на., арені.. — Йдеться про атлетичні змагання.
Елегія 7
13. Діви — тобто Скілли.
17. Тритглий пастух — Геріон, міфічний велетень, що жив на крайньому заході (Іспанія).
18. Чоловік-напівбик — Мінотавр.
Елегія 8
36. З колісниці— друзки лишились.. — "Перебіг життя" латинською мовою curriculum vitae — буквально: "колісниця життя".
43. Додана — місто в Епірі (Греція), відоме оракулом Юпітера. Дельфи (Середня Греція) — релігійний центр із храмом і оракулом Аполлона.
46. Батько — Юпітер.
Елегія 9
6. Тісіфона — одна з Фурій, богинь-месниць.
Елегія 10
Цю елегію-життєпис, одну з найвідоміших, переклали також І. Франко, М. Зеров.
6. Консули — Гірцій і Панса, що загинули біля Мутіни (21 квітня, 43 р. до н. є.) в битві проти Марка Антонія.
13-3 другим днем п'ятиденного свята Мінерви (19-23 березня) починалися гладіаторські ігри, отже, 20 березня народилися Овідій і його старший брат.
28-29— Тоїу дорослу..