Меркурій вважався планетою мінливою: він міг приносити щастя й нещастя.
69. Хірагра (гр. cheir — рука iagra — здобич) — хронічне захворювання з гострими приступами болів, запалення суглобів кисті руки, викликане порушенням обміну речовин.
70. Триденні й чотириденні лихоманки — види малярії з приступами через три або чотири дні.
71. Опис хвороб, їхнє виникнення і способи лікування Кампанелла дає в дусі поглядів античної і сучасної йому медицини. Він згоден з теорією Гіппократа про наявність у людському організмі чотирьох основних соків (рідин): крові, слизу, чорної і жовтої жовчі, порушення рівноваги яких призводить до захворювань. Автор "Міста Сонця" дуже цікавився медичною наукою і залишив по собі декілька творів медичного змісту.
72. Ч о р н а хвороба, або падуча; епілепсію в античності називали "священною хворобою", що виникала за велінням богів; її вважали ознакою особливих здібностей.
73. Тоанн Дунс Скот (бл. 1266—1308) — середньовічний філософ-схоласт, монах-францісканець.
74. Каллімах (III ст. до н. е.) — поет і граматик.
75. Давня фізіологія вчила, що людський організм цілком відновлюється завдяки обміну речовин після кожних семи років.
76. Поль Лафарг звернув увагу на те, що число 3 відіграє у соляріїв дуже важливу роль: вони мають трьох правителів — помічників голови держави; навчання відбувається за допомогою невеликих віршів із трьох рядків кожний, написаних на міських мурах; діти на третьому році життя починають вивчати алфавіт тощо.
77. Ю с т и ц і а р і й — службовець, який відповідав за військові вправи.
78. Закон "Око за око, ніс за ніс, зуб за зуб" Кампанелла почерпнув із Старого завіту, звідти походить і звичай побиття камінням (каменування) злочинця.
79. Короткотривала процедура судочинства соляріїв є свого роду свідомим протиставленням сучасній Кампанеллі судовій тяганині й словоблуддю.
80. Ліктори — почет, охоронці вищих римських сановників (диктатора, консулів, преторів). Ліктори йшли попереду них зі жмутами пруття і вкладеними в них сокирами.
81. Астролябія — стародавній астрономічний інструмент, який служив для визначення положень небесних світил. Опис його подає Птолемей.
82. Сузір'я ці означають початок окремих пір року. Так, знак Рака означає літнє сонцестояння, Терезів — осіннє рівнодення, Козерога — зимове сонцестояння, Овна — весняне рівнодення.
83. А а р о н — брат Мойсея; його розкішне вбрання описане в біблії.
84. Тропічний рік, або астрономічний — проміжок часу, протягом якого Сонце двічі проходить точку весняного рівнодення; сидеричний, або зоряний рік — період повного обертання Сонця (365 днів 6 год. і 9 сек.), тобто повернення Сонця до тої самої точки неба. Внаслідок т. зв. процесії, тобто переміщення точки весняного рівнодення, тропічний рік коротший від сидеричного на 20 хв. 20,3 сек. (365 днів 5 год. 48 хв. і 46,5 сек.).
85. Йдеться, очевидно, про поступову зміну нахилу екліптики до екватора.
86. Головою Дракона називається висхідний вузол Місяця, тобто точка, в якій Місяць, рухаючись на північ, перетинає екліптику. Хвостом Дракона називали низхідний вузол Місяця, тобто пункт, в якому це світило перетинає екліптику, рухаючись на південь. Ці вузли завершують повне обертання через кожні 19 років (точніше 18,6 року). Кампанелла має на увазі саме їх.
87. Кампанелла приписує соляріям астрономічну систему, яка являє собою суміш положень астрономії і астрології, а також його власних фізичних і філософських поглядів. Як видно з цього астрономічного екскурсу, він, хоч і захищав геліоцентричну систему Коперника і Галілея (виступив на захист останнього в окремому творі), але у вирішенні питання, якій системі дати перевагу, геоцентричній давньогрецького вченого Клавдія Птолемея чи геліоцентричній Коперника—Галілея, займає хистку позицію. Це, зокрема, знайшло свій вияв у реченні: "Разом з тим солярії не мають твердої певності, чи Сонце є центром нашого світу..."
88. Арістарх Самоський (кінець IV — перша пол. III ст. до н. е.) — давньогрецький астроном, який вважав, що планети Земля і Місяць рухаються всередині сфери нерухомих зір, в центрі якої розміщене нерухоме Сонце. Земля рухається навколо Сонця по колу, обертаючись при цьому навколо своєї осі.
89. Ф і л о л а й (V ст. до н. е.) — давньогрецький філософ, учень Піфагора. Із фрагментів його творів деякі вчені припускають, що він перший відстоював геліоцентричну доктрину.
90. Про таке пророцтво Ісуса Христа мовиться в Євангелії від Луки (розд. 21).
91. Арістотель твердив, що світ не був створений, а існував вічно. Це суперечило вченню християнської релігії про те, що світ створив бог.
92. Аномаліями називають в астрономії відхилення від рівномірного кругового руху небесних світил.
93. Ексцентрики і епіцикли — астрономічні терміни, впроваджені в науку давньогрецькими астрономами. Так, поняття ексцентриків впровадив у астрономію Гіппарх для пояснення нерівномірного руху Сонця і Місяця. Терміном "епіцикл" кори— стувався Птолемей, який твердив, що планети рухаються по епіциклу, тобто малому колу навколо якогось центру, а цей в свою чергу рухається навколо Землі по великому колу. Терміном "епіцикл" послуговувався і Коперник, але в іншому значенні, ніж Птолемей. Він ужив його для пояснення неправильностей у дійсних рухах планет, які не можна пояснити ексцентричністю орбіт.
94. На відміну від Птолемея, який визнавав існування декількох небес, або сфер.
95. Кампанелла дає розгорнутий опис руху планет, які рухаються вперед, назад або зупиняються, з власними поясненнями цих явищ. Вражає той факт, що він вважає зворотний рух планет, всупереч загальноприйнятим поглядам сучасників, уявним, а не дійсним.
96. Квадратура — таке положення планети, коли прямі, проведені від Землі до планети і до Сонця, утворюють прямий кут (для Місяця — це перша й остання чверті); протистояння (опозиція) — це положення планети в точці, протилежній Сонцю; для Місяця — це повня; сполучення — положення планети перед або за Сонцем, для Місяця — молодик.
97. Трохи вище Кампанелла твердив, що солярії визнають лише одне небо. Згадка про перше небо суперечить попередньому. Тут автор "Міста Сонця" йде за термінологією Птолемея, який визнає більшу кількість небес.
98. Настільки Місяць протягом доби пересувається на небі.
99. Мандрівні зорі — калька з грецької назви планет (досл. "блукаючі зорі").
100. X а л д е ї — жителі стародавнього Вавілона. Славилися знанням астрології та мистецтвом ворожіння.
101. Весна й літо на північній півкулі тривають близько 186 днів, на південній — близько 179 днів.
102. Маються на увазі погляди Платона, висловлені в творі "Політик", де міститься виклад космогонії філософа. Крім того, космогонії присвячений твір "Тімей".
103. Кампапелла має тут на увазі повільні зміни у вигляді й положенні орбіт окремих планет, які в свою чергу призвели також до переміщення абсид.
104. На 1000 рік пророкували кінець світу. Також 1600 рік ввжався астрологами критичним через цифри 9 і 7 (9+7=16), які, на думку Платона, спричиняють загибель держав.
105. Солярії вважають тлумачення морального занепаду людства гріхопадінням Адама, яке проповідує християнська церква, наївним, протиставляючи йому пояснення астрономічного характеру.
106. На думку соляріїв, діти успадковують від батьків лише фізичні вади, а не відповідальність за моральну недосконалість людства.
107. Синодами називає астрологія сполучення планет; трикутник цей утворюють сузір'я Рака, Скорпіона й Риб. Ці три сузір'я перебувають у тригональному аспекті, тобто містяться в трьох кутах трикутника, вписаного в коло.
108. Кассіопея — одне із сузір'їв на північній півкулі неба. Наприкінці 1572 р. помічено було нову зірку незвичайної яскравості (відкрив її астроном Тіхо Браге), а в 1574 р. вона зникла.
109. Про гармонію неба, або музику сфер, зустрічаються згадки в античних авторів. За вченням піфагорійців, планети, обертаючись, видають музичні звуки, які утворюють дивну гармонію, недоступну слуху людей. Про музику сфер згадується в творі Ціцерона "Сновидіння Сціпіона".
110. Астрологія знала різні поділи небесних світил: не лише на благотворні, лиховісні й нейтральні, а й на водні, або вологі, вогненні, або сухі, чоловічі й жіночі тощо. Венера та Місяць (лат. Luna) вважались жіночими світилами.
111. Нубією називали колись північну частину Судану. Монопотапа, або Мономотапа — негритянська держава в східній частині Африки на нижній течії ріки Замбезі. Розквіт її припадає на XVII ст., розпалася у XVIII ст.
112. Роксолана (Настя Лісовська; 1505—1561) — дружина турецького султана Сулеймана І Пишного (1520—1566), за походженням українка; відігравала велику роль у політичному житті Туреччини того часу. Бона — польська королева, дружина Сігізмунда (1506—1548). Марія (1505—1558) — дружина угорського короля Людовіка II; після смерті чоловіка за дорученням Карла V стала правителькою Нідерландів. Єлизавета Тюдор (1558—1603) — англійська королева; з її пануванням пов'язаний один із найславетніших періодів в історії Англії. Катерина Медічі (1519—1589) — з роду флорентійських Медічі, французька королева, дружина Генріха II, значною мірою визначала державну політику в період правління своїх синів Франціска II, Карла IX та Генріха ІІІ, покровителька літератури і мистецтв. Б'янка Капеллі (пом. 1587 р.) — дружина великого герцога тосканського Франціска. Маргарита Пермська (1522—1586) — позашлюбна дочка Карла V; в 1559—1567 роках була іспанською намісницею Нідерландів. В історії відомі дві шотландські Марії: Марія Гіз (1515—1560) — дружина Якова V, яка жорстоко переслідувала протестантів, і славнозвісна Марія Стюарт (1542—1587). Яку з них мав на увазі Кампанелла, важко сказати. Ізабелла (1450—1504) — королева Кастілії, дружина іспанського короля Фердінанда V.
113. Перший рядок поеми Л. Аріосто "Несамовитий Роланд": "Оспівую дам, рицарів, битви і кохання".
114. Vossignoria — ваша милість (лат.).
115. Екзальтація й троїстість — астрологічні терміни, що служать для визначення властивостей планет залежно від їхніх положень у певних сузір'ях зодіаку.
116. Апогей Сонця — точка літнього сонцестояння в сузір'ї Рака.
117. Секта Сетіфа. — Яку секту мав на увазі Кампанелла і якого Сетіфа, важко відповісти.