Смішні оповідки

Абу-ль-Фарадж

Сторінка 4 з 13

Довго вони шукали бодай абищиці, обнишпорили всі закутки, але так нічого й не знайшли.

Випадком збудили господаря. Той розплющив очі, помітив злодіїв і сказав:

— Того, що ви оце шукаєте, я глядів цілий день, і дарма. Де вже вам поночі знайти.

112. Хто ж украв євангеліе?

В одного попа вкрали євангеліє з обкладеною золотом палітуркою.

Піп надзвичайно розхвилювався, скликав до церкви все село і заходився говорити кáзань, у якій суворо картав злодія, клявся, що його чекає геєна вогненна.

Він так виразно змалював майбутні муки злодія, що всі в церкві заголосили.

Піп подивився на тлум і мовив:

— Прихожани мої, ви всі зараз плачете, але хто ж усе-таки вкрав євангеліє?

113. Як кому...

В одного чоловіка вкрали гроші. Він сказав до знайомого:

— Який сьогодні поганий день.

Знайомий відповів:

— Не для всіх.

114. Поетова хата

Один злодій заліз до чужої хати. Довго він шастав по ній, але нічого не знайшов, окрім чорнила та клаптя паперу. I залишив напис: "Мені дуже шкода, що ви такі бідні".

У тій хаті жив поет.

115. Не те що бога...

В одного господаря вкрали гроші. Він знав, що зробила це його дружина. Сусіди втішали його:

— Не хвилюйся, бог тобі поверне гроші.

Нещасний відповів:

— Моя дружина не боїться й моїх погроз, а не те що бога.

116. За що купив, за те й продав

Злодій украв віслюка і повів його на базар продавати. Коли він десь загавився, в нього вкрали того віслюка.

Сусіди, що нічого не знали, поцікавилися, за скільки він його продав.

Злодій відповів:

— За ту ж ціну, що й придбав.

117. Подався в науку

До одного господаря втеребилися злодії. Коли вони, обікравши його, пішли геть, господар вибіг із хати і став наздоганяти їх.

— Чого тобі треба? — здивувалися ті.

— Хочу бачити, як з божою поміччю можна задурно придбати речі,— відповів він.

118. Злодій та господар

Злодій вліз до хати одного бідака, але нічого там не знайшов, окрім вина. Покуштував, вино йому посмакувало, і він випив ще і ще, та стільки, що відразу й заснув.

Вранці прокинувся господар, побачив злодія, зняв з нього халат, пішов на базар, продав, а за ті гроші купив їства.

Злодій прокинувся, та був уже день, і він побоявся виходити з хати, вирішив дочекатися ночі.

Господар приніс додому їжу, заспокоїв свій голод і трохи залишив злодієві.

Той уночі прокинувся, знову випив вина і знову заснув.

Вранці господар устав, побачив злодія, зняв із нього туніку і теж продав. Наївшися, він приніс харчу і йому.

А злодій боявся вийти вдень із хати і вирішив дочекатися ночі. Вночі він знову напився вина і знову заснув. Уранці господар зняв з нього останню сорочку.

Злодієві вже нікуди було дітися, і він озвався до господаря:

— Зваж сам: хто з нас насправді злодій? Ти забрав у мене халат, туніку та сорочку. Тепер дай мені щось хоч тіло прикрити.

Розділ 4. Оповідки про акторів та блазнів

119. Натяк на бездарність

Один блазень говорив придворним музикантам:

— Якщо вірити євангелію, буцім до раю потрапляють лише святі мученики, то ніхто там не опиниться, окрім кіфари10.

120. Опанував науку

Інший блазень розповідав:

— Коли я тільки починав опановувати своє мистецтво, учитель мене напоумлював: "Якщо хочеш смішити людей, то роби все навпаки. Тобі скажуть вийти, а ти заходь, винести — а ти занось".

Якось мій наставник добре насмішив свого правителя, і той подарував йому грамоту на тисячу туманів. Учитель подав її мені і сказав: "Віднеси й поклади в моїй кімнаті". Натомість я взяв грамоту, виправ у воді і викинув. Учитель дуже розгнівався і сказав: "Іди геть! Ти добре засвоїв мою науку і більше допомоги не потребуєш".

121. Незаперечний доказ

Актор говорив:

— Я легко спростовую докази тих, хто каже, що все добре й погане від бога, а від людської волі нічого не залежить.

Його запитали, як це він робить. Актор відповів:

— Дуже просто. Я запитую суперечника, чи згоден він, щоб я його хряснув по потилиці? Коли він каже "так", то цим доводить, що він сам, а не бог керує його вчинками, а коли "ні", то я б'ю його по шиї і тим знов-таки доводжу свою правоту.

122. Передбачення

Якось блазень став шкутильгати. Його запитали, що з ним сталося.

Він відповів:

— Завтра я вирушаю в далеку дорогу і там тріскою наколю собі ногу.

123. Не вір астрологам

Блазень говорив:

— Я і мій брат — близнюки, але він став багатим, а я бідним. Чи ж можна після цього вірити астрологам, адже ми народилися під однією зіркою?!

124. На кого схожий актор

В одного чоловіка запитали:

— На кого схожий актор?

Він відповів:

— На жебрака, що в одній руці тримає грязюку, а другою тягнеться по милостиню. I якщо ти йому не скажеш: "візьми", то він тебе закаляє.

125. Хто присягнеться

Блазень позичив у знайомого грошей, а коли настав час віддавати, почав відмагатися: мовляв, він нічого не брав, і дарма до нього чіпляються.

Тоді обурений знайомий запізвав його до суду.

Суддя покликав блазня і зажадав від нього присяги в тому, що не позичав грошей.

Блазень відповів:

— Нехай краще присягнеться мій брат, бо мені достеменно відомо, що ніяких грошей він не брав.

126. Задурно нічого не дають

В одного актора запитали:

— Хотів би ти одержати зузу?

— Так,— відповів той,— але без нагаїв.

— А до чого тут нагаї? — запитали його.

— Я знаю, що в наш час нічого задурно не дають,— відповів актор.

127. Кому не слід пити вина

Один блазень сказав:

— Є шість категорій людей, яким не слід пити вина: тим, хто має дурний вигляд, коли п'є; тим, хто надто хапкий до бійки; тим, хто закушує самими овочами і через те швидко п'яніє; тим, хто голодний; тим, хто хмеліє з першого ж келиха; тим, хто бруднить свій одяг.

128. Взаємні надії

Коли актор напився п'яний, дружина йому сказала:

— Марні мої надії на те, що ти врешті порозумнішаєш і не будеш пити.

Актор відповів:

— Я теж сподівався, що ти перестанеш купувати ласощі. Твоє масло, мука і цукор, з якого ти готуєш мартоху11, доведуть мене до убозтва.

129. Не той доказ

Якось актор посварився з дружиною і зажадав розлучення. Дружина плачучи говорила до нього:

— Як ти можеш так робити, згадай, скільки років ми прожили разом.

Актор відповів:

— Це найгірший для тебе доказ, саме за ці довгі роки ти мені і набридла.

130. Пильна потреба

Актор звернувся до дружини:

— Зроби мені ключ. Я хочу його мати.

— А хіба в тебе є речі, які треба зачиняти? — здивувалася вона.

— Поки що ні,— відповів актор,— та зараз ми зачинемо холодне повітря, а коли розбагатіємо, то будемо там зберігати м'ясо, овочі, масло.

131. Де кому бути

Блазень прийшов додому і побачив у своїй постелі решето. Тоді він підійшов до стіни, де був забитий цвях, і повиснув на ньому, зачепившися одежею.

Дружина вельми здивувалася, а блазень відповів:

— Якщо вже я знайшов у своїй постелі решето, то гадав, що повинен зайняти його місце.

132. Запевнив

Блазень залишився без грошей, і дружина звеліла йому позичити їх у торгівця.

Але той вимагав щось у заставу.

Блазень не мав чого дати і сказав:

— Ти дай мені грошей без застави, а я обіцяю тобі, що як завчасу не віддам, то не зрікатимуся боргу.

133. Ні те ні се

Один актор говорив слузі:

— Коли я посилаю тебе з дорученням і ти повертаєшся, спевнивши його, то кажи: "пшениця", а як ні — "ячмінь".

Якось слуга повернувся додому, а господар питає:

— Пшениця чи ячмінь?

— Ні те ні се,— відповів слуга.

— Як це? — здивувався актор.

— Я не тільки не спевнив вашого доручення, але мене ще й побили.

134. Що звелів суддя

Суддя звелів за якусь провину поголити блазневі бороду.

Цирульник, що мав це зробити, попрохав блазня надути щоки, але той відповів:

— Ти справжнісінький осел. Що тобі звелів суддя: голити мені бороду чи вчити надувати шоки?

135. Невідповідність

Блазня, який мав багато дітей, запитали:

— Скільки їх у тебе?

— Клянусь аллахом, що не відаю. Але достеменно знаю, що більше, ніж ночей, які я провів за все життя зі своєю дружиною.

136. В майбутньому зарахується

Одного блазня обмовили, і суддя звелів дати йому п'ятдесят нагаїв.

Минув час, і виявилося, що блазня покарали нізащо.

Суддя попрохав пробачення, але нещасний відповів:

— Дарма, я звик до такої кривди. Та вже коли я насправді завиню, то ти зарахуй мені цих п'ятдесят нагаїв.

137. Якби в Мойсея був мед

Дружина приготувала акторові печива з медом і поцікавилася, чи йому посмакувало.

— Авжеж, — відповів актор. — Якби Мойсей прийшов до фараона з медом, а не з самим посохом, той би його не покарав.

Цим він хотів сказати, що коли дружина й надалі частуватиме його печивом із медом, то він не сваритиметься з нею і не битиме її.

138. Хоч води без баклажанів

Якось одного блазня запросили на багатий обід.

В тому домі все готувалося з баклажанами. А блазень якраз страшенно не любив баклажанів.

Коли він помітив, що йому нічого їсти, бо жодної страви без баклажанів не було, він сказав:

— Подайте мені води, але якщо в неї немає баклажанів.

139. Натяк

Один великий багач тяжко захворів. До нього прислали блазня, щоб той розважав його.

Блазень зайшов до недужого і поцікавився, що йому скоїлося.

Багач відповів:

— Мені вискочив чиряк на дуже негарному місці.

Тоді блазень і каже:

— Я не бачу на твоєму обличчі жодного чиряка.

Він натякав, що в багача найнекрасивіше — обличчя.

140. Єдине бажання

Актор довго не міг одружитися і нарешті взяв дуже негарну дівчину.

Минали роки їхнього спільного життя.

Якось актор сидів біля вікна і дивився на краплини дощу, які спадали з дерев після сильної зливи.

Дружина його запитала:

— Про що ти задумався? Може, ти маєш якісь бажання?

— Так,— відповів актор,— єдине: розлучитися з тобою. Іншого бажання я не маю.

141. Що кого обходить

Блазневі сказали:

— Чи відомо тобі, що борошно подорожчає?

Блазень відповів:

— Хай це турбує вас. Я не пекар і купувати його не збираюся, тим більше, що купую і їм лише печений хліб.

142. Молитва не зарадить

Актор зустрів знайомого, який слабував на очі.

— А чим ти їх лікуєш? — запитав він.

— Читанням псалмів та молитвами своєї матері, бо вона дуже благочестива жінка.

— Краще б ти їх лікував сурмою, бо молитви не завжди допомагають. Бог так високо, що поки вони до нього дійдуть, можна осліпнути,— відповів актор.

143. Останнє бажання

Актор тяжко занедужав. Його відвідав багатий сусіда і запитав про останнє бажання.

Актор відповів:

— Я буду тобі дуже вдячний, якщо ти більше не приходитимеш до мене.

Розділ 5.

1 2 3 4 5 6 7

Інші твори цього автора:

На жаль, інші твори поки що відсутні :(

Дивіться також: