Слова з 13-ї оди Горація.
5 Три зловісні старушенції з давньогрецької міфології, які мали на всіх трьох один зуб та одне око і передавали їх одна одній.
6 Цариця скіфів (VI ст. до н. е.). Коли під час війни з персами в бою загинув її син, вона сама повела скіфів на битву, а потім, захопивши в полон перського царя, веліла відрубати йому Голову.
7 М е д е я — за давньогрецьким міфом — дочка колхідського царя; допомагаючи своєму коханому Ясону, вона умовила дочок Пе-лія (Неонового ворога) "омолодити" батька, розрубавши його на куски і зваривши в казані. Згодом, покинута Ясоном, повбивала дітей від нього і на колісниці, запряженій драконами, втекла з Греції. Цей сюжет часто використовували драматурги.
8 Біблійний патріарх Іов говорить про те, що "від подуву божого виникає лід і поверхня води стискається".
9 Єгипетський фараон (XXVII ст. до н. е.), похований у найбільшій з усіх пірамід (гробниць) фараонів.
10 Церква у Франції не дозволяла ховати акторів на кладовит щах, якщо вони перед смертю не відмовлялися від свого заняття і вмирали без покаяння.
11 Незаперечні свого часу авторитети в медицині. Гіппократ (V—IV ст. до н. е.)—давньогрецький лікар і дослідник природи, один з основоположників античної медицини; Гал єн (І—II ст.) — римський лікар і природознавець; А в і ц е и н а, правильно —
Іб'Н-Сіна (X—XI ст.) — філософ, природознавець, лікар і поет таджицького й ін. народів Середньої Азії та Ірану, автор понад 300 творів, серед яких — "Книга зцілення" і "Канон лікарської науки".
12 Шабаш — у середньовічних повір'ях — нічне зборисько ві-дьом і всяких лихих духів.
13 Гугеноти — прихильники протестантського віровчення (одного з трьох — поряд з католицизмом і православ'ям — напрямків християнства) у Франції в XVI—XVIII ст., яких переслідували католики.
VII. РОЗДІЛ, У ЯКОМУ РОМАН ВИПРАВДУЄ СВОЮ НАЗВУ
1 Мілон Кротонський — давньогрецький атлет (VI ст. до н. е.), мав величезну силу й був страшенно ненажерливий.
2 Біблійний персонаж, велетень.
3 Ж е р о н т — персонаж у старовинних французьких комедіях, старик, якого звичайно обдурюють спритні, хитрі слуги та молоді закохані.
4 Легенда розповідає, нібито священні гуси, які були в храмі Юнони на Капітолійському пагорбі в Римі, під час нічного нападу галлів (сусідні племена) своїм гелготом розбудили римлян і таким чином урятували Рим. /
5 Римський консул Мененій (VI ст. до н. е.) порівнював сенат із шлупком, на який працюють усі органи тіла, бо без нього тіло не може існувати.
6 Приправлений м'якою аттичною сіллю — з тонкими дотепами, вишуканими жартами та іншими художніми достоїнствами античного мистецтва (Аттіка — найрозвиненіша область Стародавньої Греції, центр давньогрецької культури).
7 Популярний у XVI—XVII ст. персонаж французьких та італійських комедій, близький до капітана Матамора.
8 Давньогрецький герой, син морської богині Фетіди і царя Пе-лея; Гомер називав його бистроногим.
9 У пебезпечному морі (лат.).
10 Міфічне плем'я велетнів-людожерів, на яких натрапив у своїх мандрах гомерівський Одіссей.
11 Гомер в "Одіссеї" (пісня XI) згадує про "печальну область" кіммеріян (кіммерійців) — суворий, покритий сирим туманом і хмарами край, де ніколи не світить сонце і споконвіку панує безрадісна ніч.
12 П а в а н а — старовинний бальний танець іспанського походження.
13 Йдеться про коня героя поеми Л. Аріосто "Несамовитий Роланд".
14 Гомер, за легендою, рано осліп і ходив по світу з поводирем. Візантійський полководець Велізарій (VI ст.), буцімто осліплений на старості, змушений був просити милостині. Перекази про його злигодні лягли в основу картини французького художника Жерара (XVIII—XIX ст.), де зображено сліпого старця, який несе свого молодого поводиря, конаючого від укусу змії.
15 Пліній Старший Гай Секунд (І ст. н. е.) — давньоримський письменник, державний та військовий діяч і вчений, автор відомого твору "Природнича історія".
16 Іспанське місто, відоме своїми збройовими майстернями.
17 Кого оця змія кусає, Тому рятунку вже немає.
18 Мореска — поширений у середньовічній Європі танець, яким часто закінчувались придворні свята і комедійні вистави. П а с-п'є — старовинний французький народний танець.
19 Баски — народ, що живе в Іспанії та Франції.
20 Описуючи богиню Геру (Юнону), Гомер називав її "волоокою".
21 Танцівниця, яка танцює, граючи на бубні (ісп.).
VIII. СТАНОВИЩЕ УСКЛАДНЮЄТЬСЯ
1 Александр Македонський, який у 331 р. до н. е. завоював м. Вавілон (на території сучасного Ірану).
2 Б а х у с — латипська форма імені давньогрецького бога Вакха, покровителя виноградарства та виноробства. (Він же — Діоніс).
3 Герої давньогрецьких міфів, нерозлучні друзі.
4 Жінка, яка добивалася любові Иосифа Прекрасного (див. прим. 4 на стор. 416).
5 Йдеться про євангельський епізод: цар Ірод, аби знищити щойно народженого Ісуса Христа, велів повбивати всіх немовлят-хлопчиків.
6 У романі давньоримського письменника Апулея (II ст.) "Метаморфози" ("Золотий осел") розповідається, як за допомогою чарівних натирань герой твору перевертався в осла.
7 П і н д а р — давньогрецький поет-лірик VI—V ст. до н. е.
8 Золотоносна річка в Лідії — стародавній державі на заході Малої Азії (на території сучасної Туреччини).
9 За давньогрецьким міфом, аргоський цар Акрісій ув'язнив свою дочку Данаю в мідному теремі, щоб вона ні з ким не спілкувалась і не стала матір'ю, бо Акрісію пророкували, що онук уб'є його. Але Зевс, обернувшись золотим дощем, проник до Данаї, і вона народила сина.
10Аріадна, Цірцея (Кірка) — героїні давньогрецької міфології. Перша — дочка крітського царя Міноса, покинута Тесеем, якого вона любила і врятувала від смерті, вивівши за допомогою нитки з лабіринту (Аріаднипа питка); друга — чарівниця, яка, перетворивши на свиней супутників Одіссея, намагалася хитрощами і силою утримати його самого на своєму острові (Гомер, "Одіссея"), переносно — спокуслива красуня.
11 Пріам (див. прим. 1 на стор. 416) був глибоким стариком, батьком 50 синів і 50 дочок.
12 Відомі свого часу куртизанки.
13 Іпохондрик — людина хворобливого стану, що характеризується надмірним занепокоєнням, страхом за своє здоров'я.
14 Дворянський титул у феодальній Франції.
15 Петрарка Франческо — великий італійський поет ХІУ ст., автор всесвітньовідомих ліричних віршів, у яких оспівується любов до коханої жінки Лаури.
16 Повідомляючи про одну з найважливіших для нього перемог, знаменитий давньоримський полководець Гай Юлій Цезар (І ст. до н. е.) нібито сказав: "Прийшов, побачив, переміг: (Veni, vidi, vici).
17 Букв.: дерев'яний опецьок, який рухають чужі нитки (лат.) — маріонетка, театральна лялька.
IX. УДАРИ ШПАГОЮ, УДАРИ КИЄМ ТА ІНШІ ПРИГОДИ
1 Одноокі велетні циклопи (кіклопи) у давньогрецькій міфології були помічниками бога вогню та ковальства Гефеста, допомагали йому кувати блискавки для громовержця Зевса.
2 Люципер (Люцифер)—у християнській міфології — сатана, повелитель пекла і зла. Був ангелом, але в гордості своїй повстав проти бога, і за це бог вигнав його з неба.
3 Тобто: без їжі та вина любов згасає. Церера — богиня родючості і землеробства у давніх римлян.
4 Старовинне іспанське місто Толедо здавна славиться виробництвом холодної зброї ("толедські клинки").
5 Ж а р п а к — французький капітан XVI ст., дуелянт, відомий тим, що під час поєдинку завДав своєму супротивникові підступпо-го удару і таким чином здобув перемогу.
6 Бенедиктинці — найдавніший орден римсько-католицької церкви (назва — від імені засновника, Бенедикта Нурсійського).
7 Барка — плато на північному сході Лівії, де водилися нібито дуже люті леви.
8 Цілую руку вашій милості, лицарю (ісп.).
9 Стентор — герой давньогрецької міфології, що мав дуже гучний голос і кричав так сильно, як 50 чоловіків.
10 В німецькому місті Нюрнберзі були дуже вправні майстри, які робили зокрема забавні щипці для горіхів — лускунчики.
11 При королівському дворі. С е н-Ж е р м е н — споруджений у ХУІ ст. палац поблизу Парижа, резиденція французьких королів.
12 Дама-невидимка, персонаж із однойменної комедії іспанського драматурга XVII ст. Педро Кальдерона де ла Барка.
13 П а н у р г — персонаж із роману Ф. Рабле "Гаргантюа і ІІантагрюель", хитрун, проноза й боягуз.
14 Герой іспанських лицарських романів, ідеал лицаря, втілення хоробрості, честі, шляхетності.
X. ГОЛОВА У ВІКОНЦІ
1 Основою прізвища "Сігоньяк" є слово cigogne (сігонь) — лелека, бусел.
2 Виряджені, як пави, як на весілля. Букв.: "в бантах" (італ.).
3 Вишукані вислови, тонкі словесні вигадки (італ.).
4 Дотепи (ісп.).
5 Італійський скульптор і ювелір XVI ст., автор високомистецьких творів. Кілька років працював у Парижі, при королівському дворі.
6 H е р о н Клавдій Цезар Енобарб (Агенобарб) — римський імператор (І ст. н. е.), який вважав себе за великого артиста, співака та поета і захоплювався перегонами на колісницях.
7 Обруч, стягуваний гвинтом, знаряддя катування і страти через задушення у середньовічній Іспанії та Португалії.
8 Дукат — золота монета, найвисокопробніша в середньовічній Західній Європі.
9 Тобто жителів гори Олімп, богів; вони перебували й у "підземному царстві", де протікала річка Стікс.
XI. НОВИЙ МІСТ
1 Целестинці — католицький орден; засновник його — папа Целестин V.
2 Августинці — католицький орден, в основу уставу якого лягли твори ранньохристиянського богослова Августина Блаженного.
3 Д у е — місто у Франції, що славилося своїми народними гуляниями з театралізованими виставами, карнавалами тощо.
4 Тобто нескінченна і марна робота. За давньогрецькою міфологією, дочки царя Даная повбивали своїх нелюбів-чоловіків і за це після смерті були приречені наливати водою бездонну бочку.
5 В романі Ф. Рабле "Гаргантюа і Пантагрюель" є епізод, де розповідається про замерзлі слова, які згодом, розтаявши, почали звучати. Панург почув серед них і різні лайки та непристойності.
6 Ісократ, Демосфен, Есхін, Гортензій, Ціцероп — відомі оратори античності.
7 "Бургундський отель", "Маре" — відомі в XVII ст. паризькі театри.
8 І р і д а — давньогрецька богиня веселки, вістунка богів.
9 Йдеться про старовинний паризький фонтан, прикрашений великим годинником І8 скульптурним зображенням євангельського сюжету: Ісус Христос розмовляв з самарянкою — жінкою з релігійної общини самарян (від назви місцевості в Палестині, де вони проживали).
10 Є в р і п — вузька, труднопрохідна для кораблів протока біля берегів Греції; Сцілла, Харібда — у давньогрецькій міфології — страшні чудовиська, які жили в печерах на протилежних берегах протоки між Італією та Сіцілією, чатуючи па мореплавців.