Вчив, що повітря є принцип життя.
120. Кромвель — англ, дворянин, спершу керівник революційної армії
проти Карла I (XVII ст.) в Англії, а потім лорд-протектор країни (1596 — 1658).
121. Дюнкірхен — місто фортифіковане на березі Німецького моря;
переходило до англійців, французів та еспанців. В XVIII ст. Англія продала його Франції з умовою знищити фортеці.
124. Драйден — анг. письменник XVII ст. Спочатку республіканець. Написав поему на смерть Кромвеля. Далі перейшов на бік Стюартів. Один із типових представників англійського псевдоклясицизму.
121. М і л ь т о н (1608 — 1674) — революційний письменник часів Кромвеля та учасник уряду останнього. Революційний образ сатани з його епічної поеми "Загублений рай" вплинув на всіх романтиків.
127. Е в е л і н — анг. письменник XVIII ст., що залишив щоденника, де описав розбещену мораль сучасної аристократії.
127. Пуритани — з XVII ст. англійська дрібна буржуазія, що, бажаючи економічно звільнитись від пап, вимагала не реформи церкви, на що уряд погоджувавсь, а цілковитого відкинення принципів католицької церкви; це й становило провідні гасла пуританського, революційного як на той час, руху.
136. Астарта — богиня. У асірійців донька місяця, богині шлюбу.
136. Д і я н а — римська богиня світла та неплідного місяця й через те непорушена дівчина.
139. Дюбуа — навчитель сина Людовікового (XIV) брата. Заохочував вихованця до розпусти. Після був амбасадором у Лондоні.
139. Вальполь (XVII-XVIII в.) — одружившись з донькою багатія, одержав місце в нижній палаті після смерти тестя, голова війського уряду в Англії (1721 — 1741).
139. Рішельє — фр. герцог XVIII ст., що батько посадив до в'язниці за
розбещеність. Після був за посланця до Відню.
140. С в і ф т (1667-1745) — сатирик англійський, автор "Ґулліверової
подорожі".
743. _М і раб о (1749-1791) — славетній оратор та революціонер Франції, був кривий і обличчя мав попсоване віспою.
146. Н і о б е я — жінка одного з тебанських дарів. їй приписують мітичну пригоду і на цей сюжет художники давали красиві групи.
158. Олімп — гора, на якій за віруванням греків, жили боги.
158. Доміціян — римський імператор І віку до н. е. Статуї пока
зують його дуже гарним.
159. Л е б е л ь (XIX в.) — фр. офіцер, що брав участь в проектуванні
рушниці т. зв. лебелевського типу.
182. Медуза — в грецькій мітології була найстрашніша із страховиськ. Виображували її з виваленим язиком та гадюками на голові.
211. Орест — мітична грецька особа, що мстила за вбивство батька і змушена була вбити матір. Його душевні муки брали за сюжет багато письменників.
213. Фенікс — мітичний грецький птах.
219. Лактанцій — церковний письменник III віку.
219. Демокріт (470 — 380 до н. е.) — грецький філософ.
220. Віргілій — римський поет (70 — 19 перед н. е.) з яким пов'язано
багато леґенд, як про пророка щодо народження Христа.
220. В ес п ас і я н римський імператор І віку до н. е.
220. Клавдій Пульхер — хворобливий, нездатний імператор Риму та історик (41 — 54 р. н.‘ е ).
224. Шекспір (1564 — 1616) — англійський письменник, найбільший
світовий драматург.
225. Ц і ц е р о н (106 — 43 до н. е.) — славетній римський оратор, філо
соф, історик та державний діяч.
228 Л о к — англійський філософ XVIII ст. (1632 — 1704).
228 Болінґброк — англ. гром, діяч XVII ст. та публіцист. Його критику февдального устрою розвинув фр. письменник та філософ Вольтер.
233. М і н о с — леґендарний цар о. Крита, бог з походження. Радамант
його брат та Е а к — мітична особа, брат їм по батькові. Після смерти води стали за праведних суддів підземного царства.
234. Б р у т — римський аристократ, що брав участь у вбивстві Цезаря, а
потім вів невдалу війну з імпер. Антонієм.
234. К а с і й — співучасник Брута.
234. Актеон — юнак із грецької мітології. Підгледів, як купалась одна з богинь, і за це був обернутий в оленя.
234. С ц і п і о н — римський воєнний ватажок III в. до н. е.
237. А е ц і й (V в.) — останній із сильних оборонців римської імперії.
251. Адоніс — красивий юнак з грецької мітології.
252. А п о л о н — грецький бог, що був за бога і світлих і злих початків.
259. Мортімер — (XIV в.) — намісник в Ірляндії від короля Англії Едварда та коханець жінки Едварда Ізабели. З його ініціятиви Едварда страчено.
287. Бекон (1561 — 1626) — відомий філософ і міністр Єлізавети та Якова І в Англії, спритний інтриґан у внутрішній політиці.
287. Блекстон (XVIII ст.) — аигл. вчений юрист та адвокат. Обіймав посади при дворі та теоретично обґрунтував конституційні питання.
291. "Мене Текел Фарес" — за біблійною леґендою слова були написані иа стіні в царя вавилонського Бальтасара, як бенкетував, і значили, що "царству твоєму надійшов кінець".
293. Сенеґаль — фр. колонія в пів.-зах. Африці.
297. Клан — ґальською мовою "сіапп" і значить: нащадки, сім'я. Править для визначення групи родової, що лежить в основі родів Ірляндії та старої Шотляндії.
310. Протей — особа з грецької мітології, що могла набувати різних _ видів.
311. Арістотель (384 — 322) — грецький філософ, основоположник
багатьох наук.
312. Ю в е н а л ь (І — II н. е.) — римський сатирик, вдало видобразив побут
старого світу.
338. Цербер — за грецькими мітами пес з трьома головами, що стереже підземне царство.
338. П е р і к л — діяч атенський доби розквіту демократії. З ним пов'язують розквіт грецького мистецтва та літератури.
338. фідій — старогрецький скульптор V ст. до н. е., найвидатн'ший
із усіх скульпторів світу.
339. Альдебаран — зоря першої величини в сузір'ї "Тельца11, чор
нувата на колір.
341. Весталки — служниці культу богині Вести, що лишались увесь час дівчатами.
341. Вакханки — учасниці свят на честь бога вина Вакха. Свята супроводили розпузста та нестримані статеві пристрасті.
341. Венера — римська богиня вроди й кохання.
343. Левія тан — страховисько біблійне.
344. Сфінкс — в грецькій мітології демон-душитель в образі напівлева,
напівжінки.
345. Корлеон — місто в Сіцілії.
349. Капітолій — міська цитадель Риму.
351. ПІ е р і д а н (1751-1816) — політичний діяч і драматург, відомий гострими сатирами з життя аристократії.
360. Біла та червона троянди — Міжусобна війна в Англії; межи Ланкастерською династією (що мала в гербі червону троянду) та династією Иоркською (біла троянда'1. Тяглася 30 років (1455 — 1485) і зламала міць англійської февдальної аристократії. По ній наступає "абсолютна монархія" Тьюдорів (1485 — 1603).
373. А р і с т і д (V ст. до н. е.) — державний діяч Атен, що ставив інтереси держави понад усе.
373. Томас Мор — великий поет Англії XVIII-XIX ст., приятель Байрона. Здобув славу "Ірландськими мелодіями".
405. І о в, — біблійна особа, побожна та щаслива; бог, сперечаючись з сатаною що Іов ніколи нарікати не буде иа бога, позбавляє його багатства й дітей.
2 Треба стремитися на небо... Покинь — я так хочу — твою чорну оболоку.
[1] Латинське Ursus — ведмідь.
[2] Латинське Ношо — людина.
[3] Грецьке слово — черев олїогєць.
[4] "Високоблагородний1* більше за "істинно благородний".
[6] "Нехай буде соромно тому, хто думає про пе погано
[7] Урсус фІЛОСОф.
[8] Див. доктора Чемберлена "Сучасний стан Англії", 1688, І частина, глава XIII, стор. 179.
[9] Секта "не-присяжників".
' Грецьке всесвята — найсвятіша.
[11] Рання Зірка.
[12] Вперед
[13] Тут залишаються уші компрачикосів і гаманці тих, що крадуть дітей, в той час, як їх самих відряджають на галери.
[14] Una nube salida del malo lado del diabolo
[15] Колюмб.
[16] Сніг та ніч.
[17] Ти глузуєш з нас.
[18] Моя провина.
19 Нехай буде так.
[20] В добрий час (простонародня романська мова).
[21] Чи ти зі мною
[22] Моя вина.
[23] Монархиня великого розуму.
[24] Нижчі.
[25] Мистецтво поезії.
[26] Титул дворянина-землевласника в Шотландії.
[27] Коледж Всіх Душ.
[28] Helmsgail has tapped his claret.
[29] Вирви йому баньки.
[30] Браво Гельмсґайль! добре! чудово, гірняк. Тепер Фелем.
[31] Очей не має, а бачить.
[32] Про тих, що їх позбавлено носа.
[33] Versio Gallica Will.