(Прим. авт.)
167
Посада, що поєднана не тільки з державною владою, але й з багатьма привілеями та правами (лат.)
168
Аудитор (лат.) — "той, хто слухає", службова особа в суді, що виконує обов'язки судді
169
Звіти по управлінню державним майном, 1383 р. (Прим. авт.)
170
Закон суворого змісту (лат.).
171
По-перше (лат.).
172
По-друге (лат.).
173
Імовірно, повії (лат.).
174
По-третє (лат.).
175
Голосно в пітьмі (лат.)
176
"Мовчи і сподівайся" (лат.)
177
"Міцний щит — порятунок вождів" (лат.)
178
"Це твоє" (лат.)
179
"Ти, молись!" (Лат.)
180
Людовіку Великому (лат.) — напис на Тріумфальній арці, спорудженій у Парижі на бульварі Сен-Дені на честь перемоги Людовіка XIV над Фландрією та Франш-Конте.
181
Французьке "Trou aux Rats" майже співзвучне з латинським "Tu, ora"
182
Нерівними кроками (лат.).
183
…під час коронації в Реймсі… — До Першої французької буржуазної резолюції французькі королі коронувалися в Реймському соборі.
184
Отець Жеан — легендарний первосвященик і цар фантастичної християнської держави XII ст., начебто розташованої десь на Сході.
185
Менестрель — мандрівний середньовічний музикант, який сам складав пісні і співав їх, акомпануючи собі на в'єлі, середньовічному музичному струнно-клавішному інструменті.
186
Безумна скорбота (франц.).
187
Співоцвіт (франц.).
188
Господи (лат). — початок молитви.
189
Глухий — дурний (лат.).
190
Тобто, судді, які носили квадратної форми головний убір.
191
Бандеріла — коротка, прикрашена строкатими стрічками пікоподібна зброя, уколами якої дратують биків під час бою.
192
…Дюбарта, цей класичний прабатько перифрази… — Дюбарта Гійом — французький поет (XVI ст.), який писав пишномовним складом. Перифраза — заміна прямого найменування предмета описовим виразом; письменники класицизму користувалися перифразами з метою уникнути вживання "низьких" слів.
193
Прізвище Гонделор'є складається із слів "gonde" — гак та "laurier" — лаврове дерево, що й зображалося на їхньому родовому гербі.
194
Мужчина з жінкою на самоті не здумають читати "Отче наш" (лат.).
195
"Отче наш", "Богородиця", "Вірую" (лат.) — початкові слова молитов.
196
"Яким чином" і "проте, однак" (лат.).
197
"Воістину ці харчевні — щось надзвичайне!" (італ.)
198
…жалюгідну статую Періне Леклерка. — Під час феодальної міжусобиці у Франції, за короля Карла VI, у 1418 р., городянин Періне Леклерк відчинив браму Парижа військам "арманьяків" (партії бургундських феодалів, зв'язаних з англійцями), які захопили місто й полонили короля.
199
Дихай, сподівайся (лат.).
200
Звідки? Звідти? (Лат.) — Людина людині звір (лат.). — Зірка, табір, ім'я, божество (лат.). — Велика книга, велике зло (грец.). — Дерзай знати (лат.). — Віє, де хоче (лат.).
201
Піст (грец.).
202
Небесне називай божим, земне — загибеллю (лат.).
203
Ману — священна книга індусів.
204
Полум'я (лат.).
205
Фатум, доля (лат.).
206
"Розірвали одяг" (середньовічна латинь).
207
Сорочку, а не плащ (лат.).
208
Це по-грецьки, отже, не до прочитання (лат.).
209
3 моїм лакеєм (середньовічна латинь).
210
"Хто не працює, хай не їсть" (лат.).
211
Діоген і знайшов би людину… — Діоген з Сінопа (414–323 до н. е.) — грецький філософ школи кініків; за переказом, блукав по світу із засвіченим ліхтарем, шукаючи справжню людину.
212
Проти (нього): гаки, розпечене залізо, диба, кайдани, нагаї, ланцюги, в'язниця, ножні колодки та рабський ошийник (лат.).
213
Через себе, і з собою, і в собі (лат.).
214
Безглуздий набір слів.
215
"Голий, зв'язаний, ти важиш сто фунтів, коли тебе повішено за ноги" (лат.).
216
…мук Мюммоля. — Мюммоль Енніус — бургундський воєначальник VI ст., організатор міжусобиць серед крупних феодалів; інтригував проти бургундського короля Гонтрана, згодом перейшов на його бік. Король обіцяв Мюммолю зберегти життя, але скарав на смерть.
217
"Відьма або перевертень" (середньовічна латинь).
218
"Діалог про енергію та діяльність демонів" (лат.).
219
Сервіус — римський учений-граматик IV століття.
220
"Кожне місце має свого духа" (лат.)
221
Тебе, бога, хвалимо! (Лат.)
222
"При збереженні своєї форми душа залишається непошкодженою" (лат.)
223
Гра слів, побудована на тому, що "стара наука" (vieille science) фонетично тотожна "стара розпилює дужку" (vieille scie anee) (франц.)
224
Негідник, хто живе серед лихослів'я (лат.)
225
"Колись я був стовбуром фігового дерева" (лат.).
226
"Єпископ Адуенський", тобто Отенський (лат.).
227
Зізнаюсь (лат.).
228
Готон — зменшене ім'я від Маргарити (Маргерітон — Марготон — Готон) — одне з поширених імен серед простолюду Франції
229
"Про фігури правильні й неправильні" (лат.)
230
"Учення" (грец.)
231
Спис з широким лезом, що нагадує бердиш.
232
…мерзенним ідолам храмовників — Храмовники (або тамплієри) — духовно-рицарський Орден XII ст., створений для воєнного захисту земель на Сході, захоплених європейськими феодалами під час хрестових походів. З утратою цих земель Орден занепав, і в 1312 р. папа Клімент V оголосив храмовників єретиками. На початку XIV ст. французький король Філіпп Красивий, бажаючи привласнити величезні багатства Ордена, організував інквізиційний процес проти нього, внаслідок чого велику групу рицарів було спалено на вогнищі як ідолопоклонників.
233
Оскільки, панове, ця жінка викрита в чаклунстві, її злочин виявлено і злочинний намір наявний, ми від імені соборної церкви Паризької богоматері, якій привласнене право всієї, як нижчої, так і вищої юрисдикції в межах острова, що іменується Сіте, заявляємо присутнім, що вимагаємо: по-перше, засудження її до грошового штрафу, по-друге, засудження до прилюдної покути перед головним порталом Собору Паризької богоматері, по-третє, вироку, в силу якого ця чаклунка була б страчена разом з її козою на місці, що серед простолюду іменується "Грев", або на острові на річці Сені, поблизу королівських садів (середньовічна латинь)
234
Ох! Варварська латинь! (Лат.)
235
Саліцький закон, або "Саліцька правда" — звід законів франкських племен (V ст.).
236
Заперечую (лат.)
237
Облиште всяку надію (італ.). — Данте, "Пекло"
238
Данте не знайшов би нічого кращого для свого пекла. — У поемі "Божественна комедія" великого італійського поета Данте (1265–1321) пекло зображується у вигляді конуса, що звужується до центру землі і поділений на дев'ять кіл, причому чим більший гріх, тим глибше у конус посаджено грішника й тим більші його страждання.
239
…сказати прощай … будь-якій надії (лат). — Напис на воротах Дантового пекла гласить: "Облиште будь-яку надію всі, що входите сюди".
240
Циганка (ісп)
241
Циганка (італ.)
242
Гарофало — прізвисько італійського художника Бенвенуто Тізі (1481–1559), що писав картини переважно на релігійні теми.
243
Queue (ке) — хвіст; околиця (франц.).
244
…як мадонна Мазаччо схожа на мадонни Рафаеля. — Мазаччо (Томазо ді Гвіді, 1401–1428)— італійський художник, один з основоположників реалізму в живопису доби Відродження. Стримано-суворі образи Мазаччо чітко відрізняються від легких і витончених образів великого італійського художника Рафаеля Санті (1483–1520).
245
"…Не побоюся полчищ, що обступають мене! Почуй мене, господи, спаси мене, боже мій!
…Спаси мене, боже мій, бо води зростають і піднялися до самої душі моєї…У глибокій трясовині загруз я, і немає поблизу твердої опори" (середньовічна латинь)
246
"Хто почує слово моє і увірує в того, хто послав мене, матиме життя вічне й судові не підлягатиме, а перейде із смерті в життя" (середньовічна латинь)
247
"З глибини пекла звернувсь я до тебе, і голос мій був почутий; ти ввергнув мене в надра та пучину морську, і хвилі обступили мене" (середньовічна латинь)
248
Так іди ж, грішна душе, і хай змилується над тобою господь! (Середньовічна латинь)
249
Господи помилуй! (Грец.)
250
Амінь! (Лат.)
251
Усі безодні твої і потоки твої пройшли наді мною (середньовічна латинь)
252
Це була гідра для монахів святого Германа-на-Лугах, бо клерики раз у раз розпалювали там нові сварки (лат.)
253
Щасливий старий! (Лат.)
254
"Про тесання каміння" (лат.).
255
А саме: їжа, питво, сон, кохання — усе хай буде в міру (лат.).
256
Я філософ школи Піррона… — Піррон — старогрецький філософ IV ст. до н. е., родоначальник античного скептицизму; твердив, що щастя — в душевній незворушності.
257
Фіктивний шлюб (лат.).
258
Гекатей Абдерський — історіограф Александра Македонського, що супроводжував його в походах (IV ст. до н. е.).
259
Адже Бітон тягнув на своїх плечах цілого бика… — Гюго тут сплутує два античних сюжети: міф про Бітона та Клеобіса, синів жриці Цидіппи, які впряглися в колісницю замість биків, щоб відвезти свою матір у храм Юнони, і легенду про силача Мілона Кротонського (VI ст. до н. е.), який начебто виніс на плечах бика, убив його і з'їв за одним присідом.
260
Вичерпується ученість учених, слухняність учнів (лат.).
261
…крутими, мов класичний олександрійський вірш, сходами. — Александ-рійський вірш (12-складовий, з цезурою після шостого складу, попарно римований) був канонізований поетикою класицизму для драматургії та урочистих поем. Виступивши як новатор у поезії та драмі, Гюго сміливо відмовився від важкого александрійського вірша, замінивши його гнучкими й різноманітними розмірами та ритмами.
262
Шаленіючого люду багатолюдне шаленство! (Середньовічна латинь).
263
Який спів! Які органи! Які кантилени! Які мелодії линуть тут без краю. Звучать медоточивими гімнами органи, лунає найніжніша ангельська мелодія, чудова пісня пісень!.. (Середньовічна латинь).
264
Не кожному дано мати ніс (лат.).
265
Половина будинку в раю (лат.).
266
"Від вина розпуста і веселощі буйні" (лат.)
267
"Вино доводить до гріха навіть мудреців" (середньовічна латинь)
268
… римський трикутник у битві під Екномом, "свиню" Александра Македонського або знаменитий клин Густава-Адольфа. — Мається на увазі бойовий порядок, застосований зокрема в екномській битві між римським та карфагенським флотом у 256 р. до н. е., "свиня" Александра Македонського та "клин" шведського короля XVIII ст. Густава-Адольфа — також бойові порядки військ, що мають у своїй основі трикутник.
269
Рішельє (Арман-Жан дю Плессі, 1585–1642) — герцог і кардинал, найкрупніший діяч французького абсолютизму; фактично правив країною за короля Людовіка XIII.
270
Початкові слова католицької церковної пісні "Те Deum laudamus" — "Тебе, бога, хвалимо…" (Лат.)
271
…змагатися з Несторовим кораблем… — Нестор — персонаж "Іліади", цар Пілоса, що командував грецьким флотом під Троєю.
272
"Кір" — псевдоісторичний галантний роман французької письменниці-аристократки XVII ст.