За труною йшло багато священиків; потай від усіх вона їхала в кареті сама, з запнутими вікнами і везла, поклавши собі на коліна, голову чоловіка, якого так кохала.
Пізно вночі процесія дісталась до вершини одної з найвищих гір Юри; і тут, в маленькому гроті, яскраво освітленому безліччю свічок, двадцять священиків відслужили заупокійну месу. Жителі маленьких гірських селищ, через які проходила процесія, вливались у неї, приваблені небаченим видовищем цієї дивної церемонії.
Матильда з'явилась у довгому жалобному вбранні, а по закінченні відправи за її наказом в натовп було кинуто кілька тисяч п’ятифранкових монет.
Залишившись сама з Фуке, Матильда захотіла власними руками поховати голову свого коханого. Фуке мало не збожеволів з горя.
Матильда подбала про те, щоб цей дикий грот був оздоблений мармуровою скульптурою, замовленою за величезні гроші в Італії.
Пані де Реналь виконала свою обіцянку. Вона не робила замаху на своє життя, але через три дні після страти Жюльєна вона померла, обнімаючи своїх дітей.
I.
Необмежене панування громадської думки,— хоч вона, зрештою, надає свободу,— пов’язане з тією недоречністю, що вона втручається в такі сфери, де їй зовсім нема чого робити, наприклад, у приватне життя. Звідси й виникає та нудьга, яка панує в Америці і Англії. Саме для того, щоб не зачепити ненароком приватного життя, автор і вигадав містечко Вер'єр, а коли йому потрібні були єпископ і суд присяжних, він переніс усе це в Безансон, де сам ніколи не бував.169
1
Зберіть докупи тисячу людей,— це непогано,
Але у клітці їм не буде весело.
Гоббе
2 Барнав, Жозеф-Антуан-П'єр (1761 — 1793) — прихильник конституційної монархії в часи Великої французької революції. Страчений у 1793 р.
3 Туаз — стародавня французька міра довжини.
4 Флері, Клод (1640 — 1723) — французький богослов, автор "Історії церкви".
5 Пані де Монтессон (1737 — 1806) — маркіза, перебувала в таємному шлюбі з герцогом Орлеанським; автор численних драматичних творів.
6 Пані де Жанліс (1746 — 1830) — автор реакційних романів і педагогічних творів, вихователька майбутнього короля Луї Філіппа.
7 Пан Дюкре (1747 — 1824) — брат пані де Жанліс, автор книг з економіки і суднобудівництва.
8
Чи ж винен я, що так воно є?
Макіавеллі
9 "Меморіал Святої Єлени" — записки соратника і секретаря Наполеона (1769 — 1821) Ла Каза про останні роки життя імператора на острові Святої Єлени.
10 Італійська кампанія 1976 року — похід наполеонівської армії в Італію, в якому брав участь Стендаль.
11
Загаянням врятував справу.
Еней
12 "Про папу" Жозефа де Местра — книга французького реакційного філософа і письменника Жозефа-Марі де Местра (1753 — 1821), ідеолога католицизму.
13 Бої біля мосту Лоді, під Арколем і Ріволі — бої, в яких армія Наполеона здобула перемогу над австрійцями.
14 Конгрегація — організації таємного ордену єзуїтів, що діяли особливо активно у Франції у роки Реставрації.
15 "Конституціоналіст" — орган ліберальної буржуазної опозиції у 20-х роках XIX ст., що відіграв чималу роль у боротьбі проти режиму Реставрації.
16 "До зброї!" — слова з "Марсельєзи", пісні великої французької революції. "Марсельєза" стала пізніше гімном Французької республіки.
17
Я вже не знаю, хто я і що роблю.
Моцарт ("Фігаро")
18 "Спорідненість душ" — назва роману Гете.
19 Безанваль, П'єр-Віктор де (1722 — 1791) — автор "Мемуарів", що розповідають про побут і звичаї французького двору XVIII ст.
20 Наочно.
21 "Щоденна газета" — монархічна газета, з 1822 року офіціальний орган правої опозиції — аристократії і духівництва.
22
Зітхання потайне — завжди глибоке.
Як любо поглядом зустрітись тайкома;
Зирнеш — і враз запаленіють щоки.
Байрон, "Дон-Жуан", п. I, стор. 74.
23 Трагічна історія Габрієлі — натяк на середньовічну легенду про Габрієль де Вержі, кохану поета Рауля де Кусі, що загинув у хрестовому поході в 1122 році. Смертельно поранений, він вирвав з грудей своє серце й послав коханій. Але чоловік Габрієлі перехопив гінця, відняв у нього серце рицаря й змусив жінку з'їсти його. Взнавши, що вона з'їла серце коханого, Габрієль вмерла. Ця легенда послужила сюжетом для багатьох літературних творів.
24 Годар, Жан Батіст (1775 — 1823) — видатний французький природознавець, автор численних праць про метеликів.
25 Карл Сміливий (1433 — 1477) — герцог Бургундії, що обстоював феодальну вольницю проти централізаторської політики Людовіка XI.
26
Того ж бо й зраджує нас пристрасть, брате,
Що прагнемо її ми приховати.
Що більше хмар, то більшій буть грозі.
Байрон, "Дон-Жуан", п. I, стор. 73
27
В ній навіть холодність була приємна.
Маленька ручка з трепетом легким
Йому нараз потисла руку чемно
І вислизнула. Потиском таким,
Що натякав на почуття взаємне,
Він був збентежений. О, що ж це з ним?
Невже можливо це?
Байрон, "Дон-Жуан", п. I, стор. 71
28 Сійвс, Емманюель-Жозеф (1784 — 1836) — абат і політичний діяч, член Конвенту; пізніше грав видатну роль за Директорії й сприяв переворотові 18 Брюмера.
29 Сен-Реаль, Сезар де (1630 — 1692) — французький історик і літератор.
30 Полідорі, Луї-Есташ — лікар і вчений початку XIX ст., автор наукових праць.
31
Устами він торкнувся її уст,
З її чола волосся відгорнувши.
Байрон, "Дон-Жуан", п. I, стор. 170
32
О, як нагадує весна любові
Квітневий день мінливий! Любо сяє
Із височіні сонечко привітне,
А тут вже хмара небо закриває.
Шекспір, "Два веронці".
33
Тримай себе в руках, бо клятви всі
Згорять в крові, як на вогні солома.
Шекспір. "Буря", дія IV, ява I
34 Дивіться 130 сторінку.
35
Цьому причиною не ми, а наша слабість,
Та ми так створені, що нас вже не змінить.
Шекспір, "Дванадцята ніч", дія VI, ява II.
36 Малагріда — очевидно, Габрієль Малагріда (1689 – 1761), італійський єзуїт, автор кількох творів релігійного характеру і трьох п’єс, написаних для постановки в єзуїтських коледжах.
37 Лігуорі, Альфонс-Марі де (1696 – 1787) — італійський проповідник, єпископ, засновник католицького ордену лігуристів, автор багатьох творів релігійного змісту, що відзначаються догматизмом і нетерпимістю.
38 Байка про мессіра Жана Шуара — байка Лафонтена "Священик і мрець" про кюре Жана Шуара, який підраховує свої прибутки від похорон, але вмирає сам.
39 Гро — вчитель математики у місті Гренобль, якобінець, що мав значний вплив на свого учня, майбутнього письменника Стендаля, який не раз згадує його в своїх творах.
40 Французькою мовою "срібло" і "гроші" називаються тим самим словом "argent". (Прим. перекл.).
41 Братство св. Йосифа — єзуїтська організація при конгрегації, що мала на меті об’єднання дрібних ремісників, робітників, безробітних, щоб перешкодити проникненню вільнолюбних ідей у їх середовище.
42 За насолоду ходити весь рік з високо піднесеною головою дорого заплачено якоюсь чвертю години, що про неї краще мовчати.
Касті (італ.).
43 Касті, Джанбатіста (1724 – 1803) — італійський абат, поет, що жив з 1798 р. в Парижі й виявив себе як прихильник революції.
44 Дорогий (італ.).
45 Вірте мені (італ.).
46 Контракт співає (італ.).
47 Облога 1674 р. — Облога Безансона під час війни Людовіка XIV з "європейською коаліцією", до якої входили Австрія, Іспанія і Нідерланди.
48 Бізонтій (Bisontium) — латинська назва Безансона.
49 Тому, хто розуміє, треба небагато (лат.).
50 Боссюе, Жак-Бенінь (1627 – 1704) — єпископ і католицький письменник, проповіді якого вважаються класичним зразком французької літератури XVII ст.
51 Арно, Антуан (1612 – 1694) — богослов-янсеніст. Янсенізм — релігійне вчення, виникло у Франції в XVII ст. Янсеністи ревізували основи ортодоксального католицизму.
52 Будь здоров і не забувай мене — латинська формула закінчення листа. (Прим. перекл.).
53 Юнг, Едвард (1683 – 1765) — англійський поет, автор поем, що є зразком так званої "цвинтарної" поезії.
54 Грегуар, Анрі (1750 – 1831) — абат, член конвенту, діяч Французької революції 1789 р.
55 Сікст П'ятий — римський папа (1585 – 1590). — За переказом, був за молодих років пастухом; досягши сану кардинала, протягом п’ятнадцяти років прикидався вмираючим і калікою, щоб здаватись смиренним.
56 Деліль, Жак (1738 – 1813) — французький поет.
57 Безгрішності (лат.).
58 Гверчіно, Джованні Франческо Барбієрі (1591 – 1666) — італійський художник.
59 Подивіться в Луврському музеї картину № 1150 "Франціск, герцог Аквітанський, скидає лати й вдягає чернечу рясу". (Прим. автора).
60 Прекрасно (лат.).
61 Баррем (1640 – 1703) — французький математик, автор популярного підручника елементарної математики.
62 "Попередник" — журнал республіканського напрямку, виходив у Ліоні з 1830 по 1834 р.
63 Алакок, Маргарет-Марія (1647 – 1690) — черниця, що проповідувала культ "Серця Ісусова", проти якого заперечувала значна частина духівництва.
64 В монастирський карцер.
65
О село, коли ж я побачу тебе!
Вергілій
66 Мальмезон — маєток дружини Наполеона Марії-Жозефіни в околицях Парижа. Наполеон часто відвідував цей маєток, коли був консулом.
67 Морері, Луї (1643 – 1680) — французький історик, автор історико-біографічного словника.
68 Я зробив це (лат.).
69 Cela — це (франц.).
70 Соуті, Роберт (1774 – 1843) — англійський поет реакційно-романтичного напряму.
71 Реїна, Франческо (1772 – 1826) — італійський літератор і політичний діяч, що співчував ідеям Французької революції.
72 Абат де Прад (1759 – 1837) — політичний діяч при Наполеоні і в роки Реставрації.
73 Поццо ді Борзо, Карло-Андреа (1764 – 1842) — італійський дипломат, ворог Наполеона.
74 Славнозвісний фокусник. (Прим. автора)
75 Найбільший поет сучасності — мова йде про Беранже, який зазнавав судових переслідувань.
76 Лорд Голланд, Генрі-Річард Вессел-Фокс (1773 – 1840) — англійський політичний діяч, ліберал, співчував Наполеону, намагався пом’якшити його долю на острові Святої Єлени.
77 Герцог де Кастрі (1756 – 1842) — діяч роялістської еміграції.
78 "Фоблаз" — роман французького письменника Луве де Кувре ("Пригоди кавалера де Фоблаза").
79 "Граф Орі" — опера Россіні.
80 Рівароль, Антуан де (1753 – 1801) — реакційний французький політичний діяч і письменник, що емігрував під час революції 1789 р. в Гамбург.
81 Маркіз де Монкад (1586 – 1635) — політичний діяч і воєначальник, автор книг з воєнної історії.
82 Лоу (сер Гудзон) (1769 – 1844) — англійський генерал, тюремник Наполеона на острові Святої Єлени.
83 Бетхерст, лорд Генрі (1762 – 1834) — англійський реакційний політичний діяч, міністр, ворог Наполеона.
84 Локк, Джон (1632 – 1704) — англійський буржуазний філософ-матеріаліст.
85 Прімо, секундо, терціо — по-перше, по-друге, по-третє (лат.).
86 Пелліко, Сільвіо (1789 – 1854) — італійський письменник, автор кількох трагедій, в тому числі "Франчески да Ріміні".