запис, книга) — у класичних літературах Близького та Далекого Сходу — поетична збірка одного автора чи збірник кількох авторів, де в межах певних жанрів в абетковому порядку розташовуються ліричні поезії. Кожен поет мусив мати бодай один диван.
119
Мухаммєд Сулейман-огли Фізулі (1494–1556) — азербайджанський поет. Писав азербайджанською, перською й арабською мовами. Автор класичних газелей, касид, рубаї.
120
Юсуф — у мусульман біблійний Йосип, син Якова.
121
"Юсуф і Зюлейха" — літературно-фольклорна пам'ятка багатьох народів Сходу, створена за мотивами біблійно-коранічної легенди про Йосипа (Юсуфа), сина Якова.
122
Ункапани — район на європейському боці Босфору.
123
Комо — озеро на півночі Італії.
124
Іса — в мусульман Ісус.
125
Калям — перо з очерету.
126
"Розрізнення" — двадцять п'ята сура Корану.
127
"Перенесення вночі" — сімнадцята сура Корану.
128
Азраїл — в ісламі — янгол смерті.
129
Джебраїл — архангел Гавриїл.
130
Сахан — мідний таріль.
131
Яхні — м'ясна страва, приготовлена зі смаженою цибулею.
132
Бей — ввічлива форма звертання до осіб чоловічої статі (тур.); тут: член привілейованих верств суспільства.
133
Хамал — носильник, вантажник.
134
"Сімейство Імрана" — третя сура Корану.
135
Леблебі — смажений горох.
136
Суджук — солодощі з вивареного виноградного соку.
137
Кале — гарбуз, смажений на олії.
138
Саз — східний щипковий музичний інструмент.
139
Мюрид — людина, яка бажає присвятити своє життя ісламу, учень, послідовник шейха.
140
Хадіс — в ісламі казання про висловлювання й вчинки пророка Магомета.
141
Бухарі (810–869) — вчений-богослов, знавець і упорядник хадісів, упродовж багатьох років подорожував ісламським Сходом, збираючи розповіді шейхів свого часу.
142
Шерефе — балкончик на мінареті, з якого муедзин закликає до молитви.
143
Гафіз (Мохаммед Шамседдін; близько 1325–1389/1390) — перський і таджицький поет. Писав переважно газелі. Літературний псевдонім Мохаммеда Шамседдіна став загальною назвою і означає "народний співець".
144
Бейт (араб.) — у тюркомовній, перській та арабській поезіях — двовірш, у якому міститься певна закінчена думка; може бути римованим та неримованим.
145
Ібліс — у східному фольклорі — демон, сатана, шайтан.
146
Пече — сіточка, якою мусульманки закривають обличчя.
147
Мисра — у тюркській, перській та арабській літературах — рядок вірша (половина бейта).
148
Якутлар — рубіни (тур.).
149
Зурнач — музикант, що грає на зурні (духовий музичний інструмент).
150
Намахрем — в ісламі — згідно з шаріатом дозвіл на шлюб (за умови відсутності родинних зв'язків).
151
Вав — літера арабського алфавіту.
152
Початок ісламського символу віри: "Немає Бога, крім Аллаха, і Магомет — Пророк Його".
153
"Ясін" — тридцять шоста сура Корану, яку читають як поминальну молитву.
154
Кибла — в ісламі — бік, куди спрямований погляд під час молитви, — в напрямку Кааби.
155
Сала — заклик до молитви перед намазом у п'ятницю або для здійснення похоронного обряду.
156
Диван — державна рада Османської імперії.
157
Чавуш — глашатай; унтер-офіцер (тур.); тут: палацовий служитель спеціального призначення.
158
Серпуш — головний убір.
159
"Фірасетнаме" — книга про майстерність їзди верхом.
160
Дєфтєрдар — тут: міністр фінансів.
161
Чавушбаші — начальник над чавушами.
162
Сир — таємниця (тур.).
163
Сев — люби (тур.).
164
Садразам (великий візир) — голова уряду Османської імперії.
165
Бейлербей — титул пашів, намісників на завойованих землях.
166
Баклава — тістечко ромбовидної форми з медом та мигдалем.
167
Маджуни — в'язкі цукерки (з ароматичними речовинами або ліками).
168
Бекмєс — виноградний сік, виварений до густини меду.
169
Недіме — фрейліна (тур.).
170
Сефернаме — опис військового походу (перс., тур.).
171
Тюркю — народна пісня (тур.).
172
"Байтарнаме" — книга ветеринара (перс., тур.).
173
Зафернаме — опис перемоги (перс., тур.).
174
Хюнер — хист (тур.), хюнернаме — опис хисту.
175
Ічолан — слуга, який мав доступ до гарему (тур.).
176
Ільяс — біблійний Ілля.
177
"Менакипнаме" — книга казань, легенд.
178
Махаллебі — молочний кисіль, зварений на рисовому борошні (тур., араб.).
179
Чорба — юшка (тур.).
180
Челебі — тут: респектабельна людина, пан.
181
Літера арабського алфавіту.
182
Літера арабського алфавіту.
183
Літера арабського алфавіту.
184
Міхраб — ніша в мечеті (араб.).
185
Пейгамбер — в мусульман шаноблива назва пророка Магомета.
186
Кадаїф — кондитерський виріб з цукровим сиропом.
187
Халладж-і Мансур (857–922) — перський філософ-суфій, мусульманський теолог.
188
Суфії — послідовники містичної течії в ісламі, суфізму, проповідують шлях до Аллаха (тарікат) через власне своєрідне трактування Корану та езотеричні практики, однією з яких є танок сама'а, за мету життя ставлять злиття з Богом.
189
Султан Явуз Селім — Селім Грізний (роки правління 1515–1520), відомий своєю жорстокістю.
190
Султан — тут: оздоба з пучка пір'я на головних уборах.
191
Куфічний шрифт — особливий шрифт арабського письма.
192
Кешкюлі — жебрацькі чашки дервішів, які вони носили на шиях або в руках.
193
Чевган — гра в м'яч з ключками, верхи на конях.
194
Іскандер — Олександр Македонянин.
195
Кизилбаші (букв. червоноголові — тюрк.) — об'єднання тюркських кочових племен в Ірані, на яке опирався засновник держави Сефевідів шах Ізмаїл І (1501–1524), воїни-кизилбаші носили чалми з дванадцятьма червоними стрічками.
196
Байсунгур (1397–1433) — державний діяч, онук Тимура, покровитель учених і художників.
197
Чапдиран — фортеця на сході Туреччини, неподалік від озера Ван.
198
"Шахнаме" — "Книга царів" (перс.).
199
"Селімнаме" — книга, присвячена султану Селіму.
200
Джуппе — мантія (тур.).
201
Бйорке — головний убір.
202
Пір — засновник і керівник суфійського (дервішського) ордену; тут: учитель, основоположник.
203
Мєйхане — шинок.
204
Аруз — у тюркомовній, арабській та перській класичній літературі — система квантитативного віршування, базована на чергуванні довгих та коротких складів.
205
Кюлах — головний убір.
206
Чакшири — різновид чоловічих шаровар.
207
Іфрит — злий дух (араб., тур.).
208
Бекташі — члени дервішського ордену Бекташі.
209
Баба — тут: глава дервішського ордену.
210
"Сліпий та зрячий — одне одному не рівня" (араб.) — цитата з Корану.
211
"Корова" — друга сура Корану.
212
Переклад І. Крачковського.
213
Принизлива назва духовних осіб або релігійних фанатів (пер., тур.).
214
Суфії вважали себе подорожніми, які йдуть шляхом, що веде до Аллаха.
215
Вигадане ім'я, Орхан Памук проводить асоціативну паралель з турецьким письменником, поетом Назімом Хікметом Раном (1902–1963).