Випадки 6 і 7 показують важливість того факту, що душа, що знову прибула, бачить знайомі "особи", що мають відповідну стать. Те саме простежується і в наступному випадку. Я вибрав Випадок 8 ще й для того, щоб показати, як і чому душі вирішують постати перед рештою у духовному світі в людській формі.
Випадок 8
Д-р Н.: Ви тільки-но почали дійсно залишати астральний план Землі і просуваєтеся все далі і далі у духовний світ. Я хочу, щоб ви розповіли мені, що ви відчуваєте.
СУБ'ЄКТ: Тиша… так спокійно…
Д-р Н.: Чи зустрічає Вас хтось?
СУБ'ЄКТ: Так, це моя подруга Рейчел. Вона завжди зустрічає мене, коли я помираю.
Д-р Н.: Чи є Рейчел спорідненою душею, яку Ви знали у минулих життях, чи вона з тих, хто завжди перебуває тут?
СУБ'ЄКТ: (Дещо обурено) Вона не завжди залишається тут. Ні, вона часто буває зі мною — в моєму розумі — коли я потребую її. Вона — мій власний захисник (у голосі звучить гордість володіння).
Примітка: якість гідів-провідників, які відрізняють їх від споріднених душ та інших істот, що надають підтримку, будуть розглянуті в Розділі 8.
Д-р Н.: Чому Ви говорите про цю істоту як про неї? чи не вважається, що духи без статі?
СУБ'ЄКТ: Це так — якщо бути точним, тому що ми маємо якості обох статей. Рейчел хоче, щоб я візуально сприймав її в жіночому образі,— це також питання ментального розпізнавання в її випадку.
Д-р Н.: Чи обумовлені Ви чоловічими чи жіночими якостями під час Вашого духовного існування?
СУБ'ЄКТ: Ні. Як у душ, у нас бувають періоди, коли ми схиляємось до однієї статі більше, ніж до іншої. Зрештою відновлюється нормальна природна перевага.
Д-р Н.: Чи не могли б Ви описати, як Ви справді бачите зараз душу Рейчел?
СУБ'ЄКТ: (спокійно) Молода жінка… така, як я й запам'ятав її… маленька, з витонченими рисами… рішучий вираз обличчя… так багато знання та любові.
Д-р Н.: Ви знали Рейчел на землі?
СУБ'ЄКТ: (відповідаючи з ноткою ностальгії в голосі) Колись давно, в одному моєму житті ми перебували в близьких стосунках… тепер вона мій захисник, піклувальник.
Д-р Н.: І що ви відчуваєте, коли дивитеся на неї?
СУБ'ЄКТ: Спокій… безтурботність… любов…
Д-р Н.: Чи дивитеся Ви з Рейчел один одному в очі — як це роблять люди?
СУБ'ЄКТ: (вагаючись) Щось подібне до цього… але інакше. Ви бачите розум позаду того, що ми сприймаємо як очі, тому що це те, до чого ми звертаємось на Землі. Звичайно, ми також можемо дивитися один на одного так, як це роблять люди на Землі.
Д-р Н.: Що з того, що Ви на Землі сприймаєте на власні очі, може бути сприйняте і в духовному світі?
СУБ'ЄКТ: Коли ви дивитеся у вічі певної людини на Землі навіть якщо ви щойно познайомилися з нею — і бачите світло, яке ви знали раніше… ну, це щось говорить вам про цю людину. Як людина ви не знаєте, що це і чому, але ваша душа пам'ятає.
Примітка: Від багатьох своїх пацієнтів я чув про відображення світла духовної особистості в очах близької їм людини — спорідненої душі. Щодо мене, то я пам'ятаю, як відчув подібне миттєве впізнання лише раз у своєму житті — коли я вперше побачив мою майбутню дружину. Вражаюче і одночасно лякаюче відчуття.
Д-р Н.: Тобто Ви кажете, що іноді, коли дві людини на Землі дивляться одна на одну, їм може здатися, що вони знали один одного раніше?
СУБ'ЄКТ: Так, це те, що називається дежавю — наче це вже було колись.
Д-р Н.: Давайте повернемося до Рейчел у духовному світі. Якщо Ваш піклувальник не спроектував би для Вас свій образ у людській формі, то чи змогли б Ви все одно впізнати її?
СУБ'ЄКТ: Ну, звичайно ми завжди можемо ідентифікувати один одного за допомогою розуму. Але візуально — краще. Я знаю, що це звучить божевільно, але це… соціальна річ… це діє заспокійливо, коли ви бачите знайоме обличчя.
Д-р Н.: У такому разі, бачити людські риси тих, кого ви знали у минулих життях, — це добре, особливо в період чергової адаптації після залишення Землі?
СУБ'ЄКТ: Так, інакше спочатку ви почуваєтеся трохи втрачено… самотньо… і, можливо, спантеличено… коли ж я бачу людей такими, якими вони були, я швидше звикаю тут до всього, коли повертаюся сюди, а бачити Рейчел — це для мене завжди велика підтримка.
Д-р Н.: Чи з'являється Рейчел Вам у людській формі відразу після Вашої смерті на Землі, щоб допомогти Вам знову адаптуватися у духовному світі?
СУБ'ЄКТ: (енергійно) О, так — це так! І вона дає мені захист. Я почуваюся краще, коли бачу також інших, кого я знав раніше.
Д-р Н.: І ви розмовляли з цими людьми?
СУБ'ЄКТ: Ніхто тут не розмовляє, ми спілкуємося розумом.
Д-р Н.: Телепатично?
СУБ'ЄКТ: Так.
Д-р Н.: Чи має душа можливість мати приватні бесіди, які не можуть бути телепатично "підслухані" іншими?
СУБ'ЄКТ: (пауза)… У разі близьких стосунків — так.
Д-р Н.: Як це робиться?
СУБ'ЄКТ: Через дотик — це називається спілкуванням через дотик.
Примітка: Коли дві істоти в духовному світі підходять так близько один до одного, що практично з'єднуються, вони, як кажуть мої Суб'єкти, можуть посилати потаємні думки за допомогою дотиків, якими вони обмінюються як "електричними звуковими імпульсами". Найчастіше Суб'єкти, перебуваючи у стані гіпнозу, не хочуть розповідати мені про ці особисті бесіди.
Д-р Н.: Поясніть, яким чином Ви як душа можете спроектувати людські риси.
СУБ'ЄКТ: З… моєї маси енергії… Я просто думаю про риси, які я хочу мати… але я не можу розповісти Вам, звідки береться у мене здатність робити це.
Д-р Н.: Добре, тоді може Ви мені розповісте, чому Ви та інші душі проектуються у певні образи у різний час?
СУБ'ЄКТ: (Довга пауза) Це залежить від того, де ви опинилися, переміщаючись тут… коли побачили іншого… і від вашого стану розуму.
Д-р Н.: Це те, що я хочу зрозуміти. Розкажіть мені більше про те, як ви впізнаєте один одного.
СУБ'ЄКТ: Розумієте, впізнання залежить від почуттів особистостей, коли ви зустрічаєте їх тут. Вони покажуть вам, що вони хочуть, щоб ви побачили в них, і те, що ви, на їх погляд, хочете побачити. Це також залежить від обставин вашої зустрічі з ними.
Д-р Н.: Чи можете Ви розповісти конкретніше? Як різні обставини можуть стати причиною того, що форми енергії матеріалізуються тим чи іншим чином по відношенню до інших душ?
СУБ'ЄКТ: Важливо, чи ви перебуваєте на їх території або на своїй. Вони можуть вирішити показати вам один набір характеристик в одному місці, а в іншому місці ви можете побачити щось ще.
Примітка: Що таке духовна "територія" — буде пояснено під час нашої подальшої подорожі духовним світом.
Д-р Н.: Чи маєте Ви на увазі, що душа може показати Вам біля входу в духовний світ одну особу, а в іншій ситуації іншу?
СУБ'ЄКТ: Так.
Д-р Н.: Чому?
СУБ'ЄКТ: Як я вже розповідав Вам, те, як ми являємо себе один одному, залежить від того, що ми відчуваємо на той момент… які у нас стосунки з певною особистістю і де ми знаходимося.
Д-р Н.: Чи правильно я зрозумів: особистісні особливості, які душі проектують одна для одної, залежать від часу та місця у духовному світі, а також від настрою та, можливо, психологічного стану розуму в момент зустрічі?
СУБ'ЄКТ: Саме так, і це працює в обох напрямках… це взаємопов'язано.
Д-р Н.: Тоді як за таких змін в образах ми можемо дізнатися істинну природу свідомості душі?
СУБ'ЄКТ: (сміється) Образ, який ви проектуєте, ніколи не приховує від інших, хто Ви є насправді. У будь-якому випадку це не супроводжується такими ж емоціями, як на Землі. Тут це... абстрактно. Причина за якою ми проектуємо певні риси та думки… полягає у… тому, що ми підтверджуємо ідеї.
Д-р Н.: Ідеї? Ви маєте на увазі Ваші почуття у цей момент?
СУБ'ЄКТ: Так… свого роду… тому що ці людські риси були частиною наших фізичних життів у різних місцях, коли ми відкривали щось… і розвивали ідеї… все це є… для нас тут продовженням розпочатого.
Д-р Н.: Ну, якщо у своїх різних минулих життях у нас були різні особи, яку ми маємо між життями?
СУБ'ЄКТ: Ми їх перемішуємо. Ви приймаєте ті риси, за якими людина, яку ви бачите, найкраще дізнається про вас,— залежно від того, що ви хочете повідомити.
Д-р Н.: Чи можна спілкуватися без проектування рис та особливостей?
СУБ'ЄКТ: Звичайно, ми робимо так — це нормально, але ментально я швидше спілкуюся з людьми, які мають риси.
Д-р Н.: Чи волієте Ви проектувати якісь певні риси особи?
СУБ'ЄКТ: Ну... мені подобається обличчя з вусами... з твердою щелепою...
Д-р Н.: Ви маєте на увазі Джефа Теннера, ковбоя з Техасу, яким Ви були у тому Вашому житті, про яке ми вже говорили?
СУБ'ЄКТ: (сміється) Саме так — і в інших життях у мене було таке саме обличчя, як у Джефа.
Д-р Н.: Але чому Джеф? Чи це було лише тому, що Ви були ним у своєму минулому житті?
СУБ'ЄКТ: Ні, я добре почував себе як Джеф. Це було щасливе, нічим не ускладнене життя. Чорт забирай, я виглядав чудово! Моє обличчя нагадувало обличчя красенів на тих щитах із рекламою сигарет, які ми звикли бачити вздовж шосе (Хихикає). Мені подобається демонструвати мої шикарні вигнуті вуса, які я мав, коли був Джефом.
Д-р Н.: Але це було лише одне життя. Люди, яких не було у тому Вашому житті, можуть не впізнати Вас тут.
СУБ'ЄКТ: Ну, вони досить швидко можуть зрозуміти, що це я. Я можу змінитися і показати щось ще, але зараз я найбільше подобаюсь собі як Джеф.
Д-р Н.: Отже, ми повертаємося до того, що, як Ви говорили, всі ми, насправді, маємо лише одну індивідуальну сутність, незважаючи на безліч різних образів та рис особи, які ми можемо проектувати як душі.
СУБ'ЄКТ: Так, ви кожного бачите тим, ким він насправді є. Єдине, деякі хочуть показати свою кращу сторону, дбаючи про враження, яке вони справляють на вас — вони не зовсім розуміють, що важливо те, чого ви прагнете, а не те, як ви виглядаєте. Ми від душі сміємось над тим, що деякі душі намагаються виглядати так, як, на їхню думку, їм слід виглядати, вони навіть приймають обличчя, яких у них ніколи і не було на Землі.
Д-р Н.: Ми говоримо зараз про досить незрілі душі?
СУБ'ЄКТ: Так, як правило.Вони можуть якийсь час упиратися в цьому… ми не судимо… врешті-решт вони приходять у норму.
Д-р Н.: Я вважав, що духовний світ — це місце, де панує найвища, всезнаюча, розумна свідомість, але, судячи з Ваших слів, душі можуть виявляти марнославство і перебувати в такому розумінні, немов вони на Землі?
СУБ'ЄКТ: (Розреготався) Люди є люди, незалежно від того, як вони виглядають у своїх фізичних світах.
Д-р Н.: О, Ви бачили душі, які вирушали не на Землю, а на інші планети?
СУБ'ЄКТ: (пауза) Іноді…
Д-р Н.: Які риси показують Вам душі з інших планет?
СУБ'ЄКТ: (ухильно) Я...