І поцілували вони один одного, і заплакали обоє.
42 І сказав Йонатан до Давида: "Іди з миром! А що присягали ми двоє в Господнє ім'я, промовляючи: "Господь хай буде свідком між мною та тобою і між нащадками моїми та твоїми навіки!
1 про Самуїла 21
1 І встав Давид та й пішов, а Йонатан пішов до міста.
2 І прийшов Давид до Нова, до священика Ахімелеха. А Ахімелех радо зустрів Давида й запитав його: "Чому ти сам, і нікого нема з тобою?"
3 І відповів Давид священикові Ахімелехові: "Цар доручив мені справу, щоб ніхто не знав цього, з чим він посилає мене, і що наказав мені. А з слугами я домовився на призначене місце.
4 А зараз дай мені п'ять хлібів, якщо маєш, або що знайдеться в тебе".
5 А священик відповів Давидові: "Нема в мене звичайного хліба під рукою, а є тільки хліб святий, якщо твої слуги утримувалися від жінки".
6 І відповів Давид священикові: "Так, бо жінок не було при нас як учора, так і позавчора, відколи я вийшов, і тіла слуг були чисті. А то хліб звичайний, особливо коли сьогодні замість цього інший хліб у посудині стане святим".
7 І дав йому священик святе, бо не було там іншого хліба, крім хлібів показних, що були забрані з-перед Господнього обличчя в час заміни на свіжий хліб.
8 А там того дня знаходився один із Саулових рабів перед Господнім обличчям на ім'я Доеґ, ідумеянин, старший над Сауловими пастухами.
9 І сказав Давид до Ахімелеха: "Чи нема тут у тебе під рукою списа або меча? Царська справа була термінова і я не взяв до своєї руки ані меча свого, ані іншої зброї своєї".
10 А священик сказав: "Є меч филистимлянина Ґоліята, що ти вбив його в долині Ела, ось він за ефодом, загорнутий одягом. Бери цього, бо тут нема іншого, окрім нього". І сказав Давид: "Якщо нема іншого такого, дай його!"
11 І встав Давид, і втікав того дня перед Саулом, і прибув до Ахіша, царя ґатського.
12 І сказали до нього Ахішеві раби: "Чи ж не цей Давид цар краю? Хіба ж не про нього співають у хороводах, промовляючи: "Саул повбивав тисячі, а Давид десятки тисяч свої"".
13 І заховав Давид ті слова в своєму серці, і налякався він Ахіша, царя ґатського.
14 І став вдавати божевільного перед ними, і бив по дверях брами, і пускав слину на свою бороду.
15 І сказав Ахіш до своїх рабів: "Нащо ви привели цю божевільну людину до мене?
16 Чи мені бракує божевільних, що ви привели ще й цього? Чи такий має входити до помешкання мого?"
1 про Самуїла 22
1 І втік Давид звідти до печери Адуллам. А брати його та всі з його батькової оселі почули про це, та й посходилися до нього туди.
2 І позбиралися до нього кожен пригноблений, і кожен, хто був боржником, і кожен з гіркотою в душі, і він став над ними провідником. І було їх з ним близько чотирьох сотень люду.
3 І пішов Давид звідти до моавської Міцпи, та й сказав до моавського царя: "Хай прийде батько мій та мати моя, і будуть з вами, аж поки я дізнаюся, що зробить мені Бог".
4 І він привів їх до моавського царя, і вони жили з ним усі дні Давидового перебування у місці сховку його.
5 А пророк Ґад сказав до Давида: "Не сиди в сховку, іди до Юдиного краю!" І пішов Давид, і прийшов до лісу Херет.
6 І почув Саул, що викрили Давида та людей, що з ним. А Саул сидів у Ґів'ї під тамариском на узгір'ї, а спис його був у руці його, і всі його раби стояли при ньому.
7 І сказав Саул до слуг своїх, що стояли при ньому: "Послухайте, веніямини! Чи ж Єсеїв син дасть усім вам поля та виноградники? Чи настановить усіх вас тисяцькими та сотниками,
8 що всі ви змовилися на мене, і не донесли до вуха мого, що син мій уклав угоду з Єсеєвим сином, і ніхто з вас не змилосердився наді мною, і не відкрив мені, що син мій поставив мого раба чатувати на мене, і те діється і цього дня?"
9 І відповів ідумеянин Доеґ, що стояв при Саулових слугах: "Я бачив Єсеєвого сина, що приходив до Нова, до Ахімелеха, Ахітувового сина,
10 і він запитував про нього Господа, і дав йому поживи з собою, і дав йому меча филистимлянина Ґоліята".
11 І послав цар покликати священика Ахімелеха, сина Ахітувового, та всю оселю його батька, священиків, що в Нові. І всі вони прибули до царя.
12 А Саул сказав: "Слухай-но, сину Ахітувів!" А той відповів: "Ось я, мій пане!"
13 І сказав до нього Саул: "Нащо ви змовилися на мене, ти та Єсеїв син, коли ти дав йому хліба та меча, і запитував про нього Бога, щоб повстав він на мене й чигав, як цього дня?"
14 І відповів Ахімелех цареві: "А хто серед усіх рабів твоїх вірний, як Давид, царів зять, що має доступ до таємної ради, і шанований у твоїй оселі?
15 Хіба сьогодні почав я запитувати про нього Бога? Борони мене Боже! Хай цар не закидає рабові своєму та всій оселі батька мого, бо в усьому тому твій раб не знає нічого, ані малого, ані великого".
16 А цар сказав: "Конче помреш, Ахімелеху, ти та вся оселя батька твого!"
17 І сказав цар слугам, що стояли при ньому: "Підійдіть, і вбийте Господніх священиків, бо й їхня рука разом з Давидом, адже вони знали, що втікає він, та не донесли до вуха мого". Та цареві раби не підняли своєї руки на Господніх священиків.
18 Тоді цар сказав до Доеґа: "Підійди ти, і вдар священиків!" І підійшов ідумеянин Доеґ, та й ударив священиків, і вбив того дня вісімдесят п'ять душ, що носять лляного ефода.
19 А Нов, священиче місто, цар побив вістрям меча все, від чоловіка й аж до жінки, від дитини й аж до немовляти, і вола, і віслюка, і дрібну худобину, усе побив вістрям меча.
20 Та втік один син Ахімелеха, Ахітувового сина на ім'я Евіятар. І втік він до Давида.
21 І Евіятар доніс Давидові, що Саул убив Господніх священиків.
22 А Давид сказав до Евіятара: "Я знав того дня, що там ідумеянин Доеґ, який конче розповість Саулові. Я став причиною загибелі всіх душ оселі твого батька!
23 Залишайся ж зі мною, не бійся, бо той, хто шукатиме моєї душі, шукатиме й душі твоєї, тому в мене тобі буде безпечно".
1 про Самуїла 23
1 І донесли Давидові: "Ось филистимляни облягли Кеїлу і грабують клуні".
2 І запитав Давид Господа: "Чи піду й переможу тих филистимлян?" А Господь відповів Давидові: "Іди, і поб'єш филистимлян та врятуєш Кеїлу".
3 А Давидові люди сказали до нього: "Ось ми боїмося тут у Юді, а що ж буде, коли підемо в Кеїлу, проти филистимських лав?"
4 А Давид ще запитав Господа, і Господь відповів йому: "Іди до Кеїли, бо я даю филистимлян у твою руку".
5 І пішов Давид та люди його до Кеїли, та й воював з филистимлянами, і забрав їхню худобу, і завдав їм нищівної поразки. І врятував Давид мешканців Кеїли.
6 І сталося, коли втікав Евіятар, син Ахімелеха, до Давида в Кеїлу, то ефод був у його руці.
7 А Саулові донесено, що Давид увійшов у Кеїлу. І сказав Саул: "Бог віддав його в мою руку, бо він замкнув себе, коли ввійшов до міста з воротами та засувом".
8 І скликав Саул весь народ на війну, щоб іти до Кеїли і взяти в облогу Давида та людей його.
9 І дізнався Давид, що Саул задумує лихе на нього, і сказав до священика Евіятара: Принеси ефод!
10 І сказав Давид: "Господе, Боже Ізраїлів! Чув твій раб, що Саул воліє ввійти до Кеїли, щоб винищити місто через мене.
11 Чи видадуть мене громадяни Кеїли в його руку? Чи зійде Саул, як чув твій раб? Господе, Боже Ізраїлів, повідом же своєму рабові!" І сказав Господь: "Зійде".
12 І запитав Давид: "Чи видадуть громадяни Кеїли мене та людей моїх у Саулову руку?" А Господь сказав: "Видадуть".
13 І встав Давид та його люди, близько шести сотень душ, та й вийшли з Кеїли, і ходили, де можливо було ходити. А Саулові донесено, що Давид утік з Кеїли, і він скасував похід.
14 І пішов Давид до пустелі, і осів у важкодоступному місці, на горі Зіф. А Саул шукав його повсякденно, та Бог не дав його в руку йому.
15 І побачив Давид, що Саул шукає душі його, і переховувався в пустелі Зіф, у Хореші.
16 І встав Йонатан, Саулів син, і пішов до Давида до Хорешу, щоб зміцнити його в Бозі,
17 та й сказав до нього: "Не бійся, бо не знайде тебе рука мого батька Саула! І ти царюватимеш над Ізраїлем, а я буду тобі заступником. І це знає й батько мій Саул".
18 І вони обидва уклали угоду перед Господнім обличчям. І осівся Давид у Хореші, а Йонатан пішов до свого помешкання.
19 А зіфеяни прийшли до Саула в Ґів'ю і сказали: "Ось Давид переховується в Хореші, на узгір'ї Хахіла, що з півдня від Єшімону.
20 А зараз, якщо бажає твоя душа, о царю, то зійди, а нам залишиться тільки видати його в цареву руку".
21 І сказав Саул: "Благословенні ви в Господа, бо змилосердилися наді мною!
22 Ідіть же та прослідкуйте за ним, і роздивіться місце його, де він ходить, хто його там бачив, бо казали мені: "Дуже хитрує він!"
23 І дізнайтеся про всі схованки його, і повернетеся до мене з певною звісткою, і я піду з вами. І якщо він є в тій землі, то шукатиму його по всіх Юдиних тисячах".
24 І встали вони, і пішли в Зіф перед Саулом. А Давид та його люди були в Маонській пустелі в Араві, на південь від Єшімону.
25 А Саул та його люди пішли шукати. І донесли про це Давидові, і він зійшов до Сели, і зупинився в Маонській пустелі. А Саул почув, та й гнався за Давидом до Маонської пустелі.
26 І пішов Саул з цього боку гори, а Давид та його люди з того боку гори. І квапився Давид відійти перед Саулом, а Саул з людьми своїми оточували Давида та людей його, щоб схопити їх.
27 І прийшов посланець до Саула, промовляючи: "Поквапся, бо филистимляни напали на край!"
28 І кинув Саул переслідувати Давида, й пішов навперейми филистимлян. Тому назвали те місце Села-Гаммахлекот.
1 про Самуїла 24
1 А Давид вийшов звідти, і осів у пустелі Ен-Ґеді.
2 І як повернувся Саул з переслідування за филистимлянами, то донесли йому, що Давид у пустелі Ен-Ґеді.
3 І взяв Саул три тисячі добірного війська з усього Ізраїля, і пішов шукати Давида та людей його між скель, де мешкають гірські кози.
4 І прийшов він до кошар для отари біля шляху, а там печера. І Саул увійшов туди для потреби, а по боках печери сиділи Давид та люди його.
5 І сказали люди Давида до нього: Оце той день, що Господь казав тобі: "Ось я даю ворога твого в твою руку, і ти зробиш йому, як буде добре в твоїх очах". І Давид піднявся, і тихо відтяв полу Саулового плаща.
6 І потім серце Давидове все докоряло йому, що він відтяв полу Саулового плаща.
7 І сказав він до своїх людей: "Борони мене, Господе, щоб зробити те моєму панові, Господньому помазанцеві, щоб простягнути руку свою на нього, адже він помазанець Господній!"
8 І Давид стримав цими словами людей своїх, і не дав їм повстати на Саула.