Як юрист брав участь у розробці Цивільного кодексу Наполеона І.
Кюв’є Жорж (1769–1832) – французький природознавець, палеонтолог. Згідно зі своєю теорією відповідності частин тваринного організму, Кюв’є відтворював за окремими кістками кістяк викопаних тварин.
… виверти найлукавіших Кріспінів… – Кріспін – образ спритного слуги-шахрая в італійській комедії. Цей образ було використано також Лесажем у комедії "Кріспін – суперник свого пана" (1707).
…"добрий чоловік у короткому плащі"… – Едм Шампіон (1764–1852), багатий ювелір, який займався благодійністю з метою набути популярності.
Месмер Франц Антон (1734–1815) – австрійський лікар, автор сенсаційної псевдонаукової теорії тваринного магнетизму.
Діана де Пуатьє (1488–1566) – фаворитка французького короля Генріха II.
Маріон Делорм (1612–1650?) – відома французька куртизанка XVII ст. Поділяла антиабсолютистські погляди французьких аристократів, прибічників Фронди. Салон Маріон Делорм, за переказами, відвідували принц Конде, лорд Бекінгем, навіть кардинал Рішельє.
… російський дипломат… – Мається на увазі Поццо ді Борго Карл Андрій (1764–1824) – корсиканець, який тривалий час був на службі російського уряду. Після Реставрації його призначено російським посланником у Парижі.
Декан Александр Габрієль (1803–1860) – французький художник-романтик. Малював історичні картини, жанрові сцени, карикатури на політичні теми тощо.
… вдова Банкаль підмітала кімнату, де зарізали Фюальдеса… – Фюальдес – урядовець часів Наполеонівської імперії і Реставрації. В 1817 р. в притоні вдови Банкаль Фюальдеса забили злочинці.
Маршальша д’Анкр – Леонора Галіган, дружина італійського авантюриста Кончіні. Після смерті Кончіні її спалили на вогнищі, звинувативши в чаклуванні, яким пояснювали її вплив на матір Людовіка XIII Марію Медічі.
"День одурених". – Так назвали у Франції день 11 листопада 1630 р. В цей день зірвалася спроба придворних Людовіка XIII посварити короля і його всевладного міністра кардинала Рішельє.
… царствений бранець… – Мається на увазі король Людовік XIII (1601–1643), за часів панування якого фактичним правителем Франції був кардинал Рішельє.
Рішельє Арман Жан дю Плессі (1585–1642) – французький державний діяч, кардинал з 1622 p., герцог з 1631 р. Був ідеологом абсолютизму.
Нантський едикт. – За Нантським едиктом 1589 p., який завершив релігійні війни у Франції, гугенотам було надано ряд політичних прав і свободу віросповідання. Право вільного віросповідання було знову ліквідовано в 1685 р. Людовіком XIV.
Де Лобардемон Жак Мартен (1590–1653) – паризький судця, покірливий виконавець наказів кардинала Рішельє.
Моле Матьє (1584–1656) – президент паризького парламенту, відомий своєю непідкупністю.
О.Б.Алексєєнко
Батько Горіо
Латинський квартал – район Парижа, де розміщені вищі навчальні заклади.
… між пагорбами Монмартру й висотами Монруж. – За часів Бальзака Монмартр був північною, а Монруж – південною околицями Парижа.
Джагернаут (точніше – Джаганнатха, "владика світу") – у індуїстів одне з втілень бога Вішну. Під час вшанувань його статую вивозили на величезній колісниці, в яку впрягалися богомольці. Віруючі з нижчих каст кидалися під цю колісницю, вважаючи, що в наступному втіленні їхньої душі вони належатимуть до вищих каст.
Валь-де-Грас – будинок військового шпиталю в Парижі.
Пантеон – побудований у XVIII ст. як храм, під час революції 1789–1794 pp. був перетворений на усипальницю великих людей Франції.
"Телемак" – мається на увазі роман Ф.Фенелона "Пригоди Телемака" (1699).
… влаштованій німфою Каліпсо синові Улісса… – сцена із названого роману, в якій Телемак, розшукуючи свого батька Одіссея (Улісса), відвідує острів німф Каліпсо.
Арганівські кінкети – удосконалені масляні лампи.
… виказати Жоржа або Пішегрю… – Жорж Кадудаль і Шарль Пішегрю в 1304 р. організували роялістський замах на Наполеона, тоді ще першого консула. Кадудаль був страчений, а Пішегрю помер у в’язниці.
Бурб – побутова назва одного з пологових будинків Парижа (від франц. слова la bourse – бруд, мул).
Сальпетрієр – паризька богодільня для старих жінок. При ній є також лікарня для душевнохворих.
Ратон і Бертран – персонажі із байки Ж.Лафонтена "Мавпа й кіт", у якій хитра мавпа Бертран змушує кота Рагона тягати їй каштани з вогню.
Ювенал Децій Юній (бл. 60–127) – римський поет-сатирик, який з суворим пафосом викривав пороки різних верств суспільства.
Макуба – тютюн гарного ґатунку із Макуби на о. Лартініка.
Оссіанівські обличчя – тобто обличчя в стилі образів "Пісень Оссіана" (1765) Дж. Макферсона, преромантичного наслідування давньокельтського епосу.
Буфони – побутова назва паризької Комічної опери, яка в 1807 р. злилася з італійською оперою. Від італійського opera buffa, тобто комічна опера.
Август II Сильний – король польський (1697–1702, 1709–1732) і курфюрст саксонський, союзник Петра І по Північній війні. Славився своєю фізичною силою.
Галль Франц Йосиф (1758–1820) – австрійський лікар і анатом. Виступив з псевдонауковим вченням френологією, за якою нібито існує зв’язок між будовою черепа людини і її здібностями та характером.
Троянда прожила… – вірш французького поета-класициста Ф. Малерба (1555–1628).
Шаранта – річка в Південно-Західній Франції, на якій стоїть м. Ангулем, в маєтку біля якого, за романом, народився Ежен Растіньяк.
Морганатична пара – пара, що склалася внаслідок шлюбу члена королівської родини з особою некоролівського походження.
… у Вергілія кінь здатний відчути далекий повів запаху, що віщує йому любов… – алюзія із третьої пісні "Георгік" Вергілія, де йдеться про коня, який "тремтить, напружує тіло", зачувши знайомий запах кобили.
… під час революції був головою однієї із секцій. – Під час Французької революції 1789–1794 рр. Париж був розділений на сорок вісім секції, які мали права самоврядування; від них обиралися представники на муніципальні й державні посади.
Комітет громадського порятунку… – у 1793–1795 рр. орган вищої державної влади у Франції, що обирався Конвентом.
Асимптота – в геометрії пряма лінія, що, продовжена до нескінченності, постійно наближається до кривої, не пересікаючи її.
Його сірість урятувала йому життя… – за якобінської диктатури, коли суворо переслідувалися багаті спекулянти.
Д’Олібан – персонаж комедії Дефоржа (Ж.Б.Шудар, 1746–1306) "Глухий, або переповнений готель"; батько, повністю поглинутий турботами про дочку.
Священна Римська імперія – державне утворення середньовічної Німеччини, що проіснувало з X ст. до початку XIX ст., коли було ліквідоване Наполеоном.
Галіони – кораблі, на яких у XVI–XVII ст. Іспанці привозили золото й срібло з Південної Америки.
Мюрат Жоашень (1767–1815) – знаменитий наполеонівський маршал, з 1803 по 1814 р. король Неаполітанії. Спроба Мюрата повернути собі трон після розгрому Наполеона коштувала йому життя.
Челліні Бенвенуто (1500–1571) – італійський скульптор і ювелір, автор знаменитих мемуарів.
… попасти в сіті Сен-Клу. – Нижче Парижа по Сені, близько містечка Сен-Клу, ріку перегороджували сітями, щоб виловлювати столичних утоплеників.
… прочитаєте на виборчому бюлетені Віллель замість Манюель… – Віллель Жозеф, граф (1773–1854) – реакційний політичний діяч, один з лідерів партії роялістів; Манюель Жак (1775–1827) – член палати депутатів, перебував у опозиції до Бурбонів, був виключений з палати її реакційною більшістю.
Ілоти – в давній Спарті люди, закріплені за земельними ділянками спартиатів.
Арпан – давня міра площі у Франції (близько 0,5 га).
Луарська армія – та частина французької армії, яка після поразки Наполеона в битві при Ватерлоо (1815) була відведена за Луару й там розформована.
Лафайєт Марі-Жан-Поль, маркіз (1757–1834) – політичний діяч, відіграв значну роль у Французькій революції кінця XVIII ст., дотримувався поміркованих позицій. Один з лідерів ліберальної партії в період Реставрації.
… кожен кидав камінь у князя… – Мається на увазі Талейран.
… належав до гурманської школи Людовіка XVIII і герцога д’Ескара. – Король Людовік XVIII і його придворний герцог д’Ескар були відомі своєю обжорливістю.
Тантал – герой грецького міфу. Удостоєний честі бувати на зібраннях і банкетах богів, Тантал за їх образу був тяжко покараний: стоячи по шию у воді й страждаючи від спраги, він не міг напитися, бо вода відступала, коли він нахилявся; голодний, він не міг зірвати плоди, що над ним звисали, бо гілка відхилялася, коли Тантал простягав руку.
Шатобріан Франсуа-Рене (1768–1842) – французький письменник, один із зачинателів романтизму у Франції.
Альцест – герой "високої комедії" Мольєра "Мізантроп", резонер і мораліст.
Дженні Діне – героїня роману Вальтера Скотта "Единбурзька темниця".
Пригадуєш те місце, де він питає читача… – Цю притчу Бальзак приписав Ж.–Ж.Руссо, насправді ж вона належить Шатобріану ("Геній християнства", ч. І, кн. VI, розділ 2).
Великий Могол – титул мусульманських правителів Індії із династії Бабуридів (1526–1707).
Мірабо О.Г.Р., граф (1749–1791) – діяч Французької революції, відіграв значну роль на її початковому етапі. Далі прихильник конституційної монархії.
Лабрюер Жан де (1645–1696) – французький письменник доби класицизму. В книзі "Характери, або звичаї нашого часу" (1688) сатирично зобразив вище суспільство.
Веніамін – у Біблії молодший син патріарха Якова, його плеканець.
Тюренн Анрі де ла Тур д’Овернь (1611–1675) – відомий французький полководець.
П’єр і Джаф’єр – вірні друзі із трагедії "Врятована Венеція, або розкрита змова" англійського драматурга Томаса Отвея (1651–1635).
"Халіф Багдадський". – комічна опера французького композитора Франсуа Буальдьє, яка в той час мала велику популярність у Парижі.
Пляшку бордоського вина; ім’я Лафіта надає йому ще більшої слави… – гра слів: лафіт – сорт бордоського вина; Лафіт Жак – паризький банкір, політичний лідер фінансової буржуазії.
… подивитися на пана Марті в "Дикій горі" – великій драмі, переробленій з "Самітника". – Марті – актор із театру "Гете"; "Дика гора, або герцог Бургундський" – п’єса Г. де Піксерекура; "Самітник" – роман письменника-рояліста Ш. д’Арленкура.
Бернарден де Сен-П’єр Ж.А. (1737–1814) – французький письменник, автор сентаментально-ідилічного роману "Поль і Віржіні", в якому розповідається про кохання юної пари серед екзотичної природи.
Гревська площа – площа в Парижі, на якій відбувалися страти.
Нінон де Ланкло (1620–1705) – французька куртизанка; Маркіза де Помпуар (1721–1764) – фаворитка короля Людовіка XV.
… ваших круків з набережної д’Орфевр. – На набережній д’Орфевр знаходився департамент поліції.
Дозвольте надіслати вам з Провансу смоквин. – Вотрен іронічно натякав на каторгу, яка знаходилася в Тулоні (колишня провінція Прованс).
Марій Гай (бл.