Та все ж у зеніті своєї влади Хрущов спромігся коротко згадати про "війну голодом". Тоді ж було дозволено публікацію роману Івана Стаднюка про голод, що, можливо, вказує на намір Хрущова оприлюднити це питання.
Від того часу з-під пера вчених вийшло мало чого правдивого. Небагаті й здобутки белетристики з цієї теми. Напередодні 1983 р., коли працю такого роду майже повністю зупинили, існувала лише купка письменників і редакторів, які заторкували 1930–1933 роки коротко та випадково — хоч кілька разів із дивовижною щирістю, принаймні у підтексті.
Офіційна позиція набула вигляду посилань на так звані "труднощі" та "проблеми". Що ж до голоду як такого, то, наприклад, у "Большой Советской Энциклопедии" він характеризується як "соціальне явище, притаманне антагоністичним соціально-економічним формаціям", коли "десятки мільйонів" потерпають від недоїдання у США та інших країнах. Це явище, мовляв, можна подолати "тільки шляхом соціалістичної перебудови суспільства". Далі "БСЭ" стверджує, що "завдяки ефективним заходам, ужитим Радянською державою, катастрофічна посуха 1921 р. не призвела до серйозних наслідків"; про 1933 рік не згадано взагалі нічого. В англомовному виданні "Soviet Ukraine", що виходить у Києві, в 1970 р. прослизнув сюжет про "значні труднощі з харчовими продуктами" на початку 1930-х років, які пояснюються "недосвідченістю, куркульським саботажем та іншими причинами"; проте ці труднощі, як пишеться далі, були зліквідовані за допомогою уряду. Наведемо ще одне джерело, вже найближчих років. Радянське посольство в Оттаві 28 квітня 1983 р. випустило комюніке "Про так званий голод на Україні". Головною причиною нестач продовольства в ньому називається посуха, належна увага приділяється і "багатим селянам", які займалися "саботажем, терором та вбивствами". Щодо "зменшення кількості українського населення", то воно було, мовляв, аж ніяк не істотним у цей "далеко не трагічний період, сповнений енергійної праці та безприкладного ентузіазму".
Отже, як виглядає, поки що мізерно мало ознак того, що режим має намір визнати своє минуле і дозволити людям знати всю правду. Для тих, хто сподівається, що радянська система може еволюціонізувати і стати менше прив'язаною до своїх догм, першим кроком було б, принаймні, визнання того, що дійсно сталося у 1930–1933 рр. Це, звичайно, стосується й інших, досі не розкритих "білих плям" радянської історії. Причому це визнання і відшкодування втрат жертвам трагедії — питання не лише моралі. Доки не буде визнано хибність усієї аграрної політики, сільськогосподарське виробництво СРСР і далі працюватиме зі шкідливими наслідками. Якби радянське керівництво було б готове розпрощатися, після стількох років невдач, зі своїми забобонами у цій сфері, можна було б сподіватися, що тягар інших його ідеологічних переконань і особливо тягар невиліковної ворожості до інших ідей, а на світовій арені — до держав, заснованих за іншими принципами, міг би поступово зменшуватися.
Тим часом ми й досі, здається, бачимо підтвердження слів, сказаних Берком два століття тому: "Саме ця дегенеративна пристрасть знаходити найкоротші шляхи і приманювати на них інших, а також якісь незначні вигоди з цього, створили в численних частинах світу уряди з деспотичною системою правління… за якої брак мудрості компенсувався брутальною силою. Вони нічого на тому не виграли… труднощі, які вони може й оминули, але не позбавилися, зустрічають їх знову; вони лише збільшуються та множаться".
Цілком ясно, що терором, спрямованим проти селянства, не вдалося добитися покращень у сільському господарстві, обіцяних теорією. Водночас придушення прагнень українців до національної незалежності було лише тимчасовим. І це справа далеко не місцевого масштабу — якщо слово "місцевий" можна вжити до нації, що налічує понад п'ятдесят мільйонів. Кращі представники навіть самої Росії — Андрій Сахаров і Олександр Солженіцин — наполягають на тому, що Україна має дістати право сама вибирати своє майбутнє. А поза тим проблема вільної України є або повинна бути одним із ключових моральних і політичних питань длявсього світу в цілому.
Роздуми над цим майбутнім не є завданням нашої книги. Зареєструвати й якомога повніше висвітлити події, що стосуються обраного періоду, — такий обов'язок цілком достатній для історика. І все ж, доки немає можливості серйозно дослідити ці події в країні, де вони трапилися, вони жодним чином не стають частиною минулого, а, навпаки, залишаються дуже актуальним питанням, яке слід брати до найпильнішої уваги.
Список основних джерел
Abramovich R. The Soviet Revolution. New York, 1962.
Ammende E. Human Life in Russia. London, 1936.
Anderson P. People, Church and State in Modern Russia. New York, 1941.
Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the US. 1961. Vol. 9.
Antonov-Ovseenko A. The Time of Stalin. New York, 1981.
Armstrong J. The Politics of Totalitarianism. New York, 1961.
Akinson D. The End of the Russian Land Commune. Stanford, 1984.
Avtorkhanov A. The Reign of Stalin. London, 1955.
Barmine A. One Who Survived. New York, 1945.
Baykov A. The Development of the Soviet Economic System. Cambridge, 1946.
Beal F. Word from Nowhere. London, 1938.
Borys J. The Russian Communist party and the Sovietization of Ukraine. Stockholm, I960.
Borys J. The Sovietization of the Ukraine. Edmonton, 1980.
Brueder in Not: Dokumente der Hungersnot. Berlin, 1933.
Carr E. The Bolshevik Revolution. New York, 1950. Vol. 1–2.
Chamberlin W. Russian Iron Age. Boston, 1934.
Chamberlin W. The Ukraine: A Submerged Nation. New York, 1944.
Cohen S. Bukharin and the Bolshevik Revolution. Oxford, 1980.
Crossman R. (ed.). The God That Failed. London, 1950.
Dallin D, Nicolaevsky B. Forced Labor in the Soviet Union. London, 1948.
Davies R. The Socialist Offensive: The Collectivization of Soviet Agriculture, 1929–1930. Cambridge (Mass.), 1980.
Davies R. The Soviet Collective Farm, 1929–1930. Cambridge (Mass.), 1980.
Deutscher I. Stalin. London, 1949.
Deutscher I. The Prophet Outcast. Oxford, 1963.
Eddy Sh. Russia Today: What We Can Learn From It. New York, 1934.
Experiences in Russia, 1931. Pittsburgh, 1932.
Fainsod M. Smolensk under Soviet Rule. Cambridge (Mass.), 1958.
Fisher H. Famine in Soviet Russia 1919–1922. New York, 1927.
Fisher M. My Lives in Russia. Nev York, 1944.
Fitzpatrick Sh. (ed.). Cultural Revolution in Russia. Bloomington, 1978.
Fitzpatrick Sh. Education and Social Mobility in the Soviet Union, 1921-34. Cambridge, 1979.
Gerson L. The Secret Police in Lenin's Russia. Philadelphia, 1976.
Grigorenko P. Memoirs. London, 1983.
Grossman V. Forever Flowing. New York, 1972.
Heller M., Nekrich A. L'utopie au pouvoir. Paris, 1982.
Heller M., Nekrich A. Utopia in Power. London, 1986.
Hindus M. The Great Offensive. New York, 1933.
Hubbard L. The Economics of Soviet Agriculture. London, 1939.
Jasny N. The Socialized Agriculture of the USSR: Plans and Performance. Stanford, 1949.
Jasny N. Soviet Economists of the Twenties. Cambridge, 1972.
Kalynyk O. Communism the Enemy of Mankind. London, 1955.
Karcz J. The Economics of Communist Agriculture. Bloomington, 1979.
Kattner F., Kulchucka L. The USSR Population Census of 1926: A Partial Evaluation // U. S. Bureau of Census, International Population Report. P 95. P. 50. Oct. 1957.
Khrushcev Remembers. Boston, 1970.
Khrushcev Remembers: The Last Testament. New York, 1976.
Koestler A. The Yogi and the Commissar. New York, 1946.
Kolasky J. Two Years in Soviet Ukraine. Toronto, 1970.
Kopelev L. The Education of a True Believer. New York, 1977.
Kostiuk H. Stalinist Rule in the Ukraine: A Study of the Decade of Mass Terror 1929–1939. London, 1960.
Kravchenko V. I Chose Freedom. New York, 1946.
Leggett G. The Cheka. Oxford, 1981.
Leonhard W. The Child of the Revolution. Chicago, 1958.
Lewin M. Political Undercurrents in Soviet Economic Debates. Princeton, 1974.
Lewin M. Russian Peasants and Soviet Power A Study of Collectivization. London, 1968.
Lipper E. Eleven Years in Soviet Prison Camps. London, 1951. Livre Blanc sur les camps de concentration sovietiques. Paris, 1951.
Lorimer F. The Population of the Soviet Union. Geneva, 1946.
Luznicky G. Persecution and Destruction of the Ukrainian Church by the Russian Bolsheviks. New York, 1960.
Mace J. Communism and the Dilemmas of National Liberation: National Communism in Soviet Ukraine, 1918–1933. Cambridge (Mass.), 1983.
Marxism and Russian Rural Development: Problems and Evidence, Experience and Culture // American Historical Review. 1981. Vol. 86.
Maynard J. The Russian Peasant and Other Studies. London, 1943.
Medvedev R. Let History Junge. New York, 1971.
Medvedev R. Stalin and Stalinism. London, 1979.
Mitrany D. Marx Against the Peasant. Chapel Hill, 1951.
Nicolaevsky B. Power and the Soviet Elite. New York, 1965.
Orlov A. The Secret History of Stalin's Crimes. London, 1954.
Pidhainy S. (ed.). The Black Deeds of the Kremlin. Toronto, 1953, Vol. 1–2.
Pigido-Pravoberezhny F. The Stalin Famine. London, 1953.
Plyushch L. History's Carnival. New York, 1977.
Postyshev P., Kossior S. Soviet Ukraine Today. New York, 1934.
Radkey O. The Unknown Civil War in Soviet Russia. Stanford (Calif.) 1976.
Radziejowskt J. Collectivization in Ukraine in the Light of Soviet Historiography // Journal of Ukrainian Studies. 1980. N 9.
Reswick W. I Dreamt Revolution. Chicago, 1952.
Robins Long L. Tomorrow is Beautiful. New York, 1948.
Samizdat I: La voix de 1'opposition communiste en U.R.S.S. Paris, 1969.
Schapiro L., Reddaway P. (ed.). Lenin: the Man, the Theorist, the Leader. New York, 1967.
Serge V. Memoirs of a Revolutionary. London, 1963.
Sholtz S. Course of Agricultural Statistics. Moskow, 1945.
Solonevich I. Soviet Paradise Lost. New York, 1938.
Soloviy D. On the Thirtieth Anniversary of the Great Man-made Famine in Ukraine // The Ukrainian Quarterly. 1963. N 19.
Soloviy D. The Bolgotha of the Ukraine. New York, 1953.
Solzhenitsyn A. The Gulag Archipelago. New York, 1978.
Souvarine B. Stalin. London, 1939.
Swianiewicz S. Forced Labor and Economic Development. London, 1965.
Taniuchi Y.