І дуже радів там Саул та весь Ізраїль!
1 про Самуїла 12
1 І сказав Самуїл до всього Ізраїля: "Ось я прислухався до вашого голосу в усьому, що ви казали мені, і поставив над вами царя.
2 А нині той цар ось ходить перед вами. А я постарів та посивів, а сини мої ось вони з вами. І я ходив перед вами від своєї молодості аж до цього дня.
3 Ось я! Свідкуйте проти мене перед Господом та перед його помазанцем: чийого вола я взяв, чи віслюка чийого взяв я? Чи я кого гнобив, чи кого обдурив? Чи з чиєї руки взяв я хабра, щоб відвернути свої очі? І все це я поверну вам".
4 А вони сказали: "Не гнобив ти нас, і нікого не обдурив, і ні від кого нічого не брав".
5 І він сказав: "Господь — свідок на вас, і свідок його помазанець цього дня, що ви нічого не знайшли в моїй руці". А народ сказав: "Свідок!"
6 І сказав Самуїл до народу: "Свідок — Господь, що поставив Мойсея та Аарона, і що вивів наших батьків з Єгипетського краю.
7 А зараз станьте, і я судитимуся з вами перед Господнім обличчям, і нагадаю вам про всі добрі справи, які зробив Господь вам та вашим батькам.
8 Як Яків прийшов був до Єгипту, і батьки ваші кликали до Господа, то Господь послав Мойсея та Аарона, і вони вивели ваших батьків з Єгипту, і осадили їх у цьому місці.
9 Та вони забули Господа, Бога свого, і він передав їх у руку Сісери, очільника хацорського війська, і в руку филистимлян та в руку моавського царя, і вони воювали проти них.
10 І кликали вони до Господа, промовляючи: "Згрішили ми, бо покинули Господа та й служили Ваалам та Астартам. А зараз врятуй нас з руки наших ворогів, і ми служитимемо тобі".
11 І послав Господь Єруббаала, Бедана, Їфтаха і Самуїла, і врятував вас з руки довколишніх ваших ворогів, і ви сиділи безпечно.
12 А коли ви побачили, що Нахаш, цар Аммонових синів, прийшов на вас, то сказали мені: "Ні, хай царює над нами цар!" А Цар ваш — Господь, Бог ваш.
13 І ось той цар, якого ви обрали, якого жадали. Господь дав над вами царя.
14 Якщо ви боятиметеся Господа, і служитимете йому, і слухатимете його голосу, і будете покірні до Господніх заповідей, то Господь, Бог ваш, буде з вами і з вашим царем, що царює над вами.
15 А якщо ви не слухатимете Господнього голосу, і будете непокірні до Господніх заповідей, то Господня рука буде проти вас та проти ваших батьків!
16 А зараз станьте, і побачте ту велику річ, що Господь зробить на ваших очах.
17 Чи ж сьогодні не жнива на пшеницю? Я покличу до Господа, і він пошле грім та дощ, а ви зрозумієте, що велике те лихо в очах Господа, яке ви зробили, бажаючи для себе царя".
18 І кликав Самуїл до Господа, а Господь послав того дня грім та дощ. І весь народ дуже злякався Господа та Самуїла!
19 І сказав весь народ до Самуїла: "Помолися за своїх рабів до Господа, Бога твого, щоб нам не померти, бо понад усі наші гріхи додали ми ще й це лихо, забажавши для себе царя".
20 І сказав Самуїл до народу: "Не бійтеся! Ви зробили все те лихо, але не відступайте від Господа, і служіть Господові всім серцем своїм!
21 І не відступайте, і не йдіть за марнотами, які не допоможуть і які не врятують, бо марнота вони.
22 Бо Господь не полишить народу свого заради свого великого ймення, бо зволив Господь зробити вас народом своїм.
23 Також я, не дай мені, Боже, грішити проти Господа, щоб перестав я молитися за вас! І я буду наставляти вас на шлях добрий та прямий.
24 Тільки бійтеся Господа, і служіть йому правдиво всім вашим серцем, бо ви бачили те велике, що вчинив він з вами!
25 А якщо вчинятимете лихе, то погинете й ви, і цар ваш!"
1 про Самуїла 13
1 Рік був, як Саул зацарював, і два роки царював над Ізраїлем.
2 І вибрав собі Саул три тисячі з Ізраїля, дві тисячі були з Саулом у Міхмаші та на горі Бет-Елу, а тисяча були з Йонатаном у Веніяминовій Ґів'ї. А решту народу відпустив він кожного до наметів своїх.
3 І побив Йонатан филистимського намісника, що в Ґеві. І почули це филистимляни, а Саул засурмив у сурму по всьому краю, промовляючи: "Хай почують євреї!"
4 А весь Ізраїль чув і промовляв: "Саул побив филистимського намісника, і тим Ізраїль став ненависним серед филистимлян". І скликаний був народ за Саулом до Ґілґалу.
5 А филистимляни були зібрані воювати з Ізраїлем, тридцять тисяч колісниць і шість тисяч вершників, а народу, щодо чисельності, як піску на морському березі. І вийшли вони, і таборували в Міхмаші, на схід Бет-Авену.
6 Ізраїльтяни бачачи, що скрутно їм, що народ пригноблений, стали ховався по печерах, і по ущелинах, і серед скель, і по льохах, і по ямах.
7 А інші євреї перейшли Йордан до краю Ґада та до Ґілеаду. Саул же був ще у Ґілґалі, і весь народ у тривозі поквапився за ним.
8 І чекав він сім день умовленого часу, що призначив Самуїл, та Самуїл не прийшов до Ґілґалу, і народ став розбігатися від нього.
9 І сказав Саул: "Приведіть до мене призначене на цілопалення та мирні жертви". І він приніс цілопалення.
10 І як скінчив він приносити цілопалення, то ось приходить Самуїл. І вийшов Саул, щоб зустріти його і привітати.
11 І запитав Самуїл: "Що ж ти зробив?" А Саул відповів: "Я бачив, що народ розбігається від мене, а ти не прийшов на умовлений час тих днів. А филистимляни зібралися в Міхмаші.
12 І я сказав: "Зараз филистимляни зійдуть до мене в Ґілґал, а Господнього обличчя я ще не вблагав". І я вирішив принести цілопалення!"
13 І сказав Самуїл до Саула: "Ти зробив нерозумно! Не послухав ти наказів Господа, Бога свого, які він був дав тобі, бо наразі Господь зміцнив би навіки твоє царство над Ізраїлем.
14 Тому царство твоє не встоїть, Господь знайшов собі іншу людину за серцем своїм, і Господь наказав йому бути володарем над народом своїм, бо ти не виконав, що наказав був тобі Господь".
15 І встав Самуїл, і пішов з Ґілґалу до Веніяминової Ґів'ї. А Саул перелічив народ, що знаходився з ним, близько шести сотень душ.
16 Тоді Саул і син його Йонатан та народ, що знаходився з ним, сиділи в Веніяминовій Ґеві, филистимляни ж таборували в Міхмаші.
17 І вийшли филистимляни з табору трьома відділами: один пішов на офрійський шлях до краю Шуал,
18 другий повернув на шлях до Бет-Хорону, а третій відділ пішов на шлях до кордону, що йде від Ґе-Цевоїму до пустелі.
19 А ковалів не було по всьму Ізраїлевому краї, бо филистимляни сказали: "Коли б не зробили собі євреї меча чи списа!"
20 Весь Ізраїль ходив до филистимлян гострити кожен свого плуга і заступа свого, і сокиру свою, і серпа свого,
21 коли тупилися вістря плугів, заступів, вил і сокир, то мусили йти до филистимлян, щоб направити вістря рожна.
22 І сталося за днів війни, що не знайшлося ані меча, ані списа в руці всього народу, який був із Саулом та з Йонатаном, та був знайдений тільки для Саула та для сина його Йонатана.
23 А вийшла филистимська ватага до переходу Міхмашу.
1 про Самуїла 14
1 Одного дня сказав Йонатан, син Саулів, до слуги, свого зброєноші: "Ходімо, і перейдімо до филистимської ватаги, що з того боку". А батькові своєму він цього не розповів.
2 Саул же сидів на узгір'ї під гранатовим деревом, що в Міґроні. А народу, що з ним, було близько шести сотень.
3 А Ахія, син Ахітува, брата Іхавода, сина Пінхаса, сина Ілія, священика в Шіло, носив ефод. А народ не знав, що пішов Йонатан.
4 А між Йонатаном і филистимлянами, була зубчаста скеля з цього боку переходу й зубчаста скеля з того боку переходу. Ім'я одній Боцец, а іншої Сенне.
5 Одна скеля з півночі, навпроти Міхмашу, а інша з півдня, навпроти Ґеви.
6 І сказав Йонатан до слуги, свого зброєноші: "Ходімо до сторожі тих необрізаних, можливо Господь допоможе нам, бо Господові ніщо не завадить рятувати через багатьох чи через небагатьох".
7 І сказав йому його зброєноша: "Роби все, що на серці твоєму! Звертай собі, куди бажає серце твоє, а я з тобою".
8 І сказав Йонатан: "Ось ми прийдемо до тих людей і покажемося їм.
9 Якщо вони скажуть до нас так: "Стійте, ми самі підійдемо до вас", то ми станемо на своєму місці, і не піднімемося до них.
10 А якщо вони скажуть так: "Підніміться до нас", то піднімемося, бо Господь дав їх у нашу руку. Це для нас буде знаком".
11 І вони обидва показалися филистимській сторожі. І сказали филистимляни: Ось виходять із рощілин євреї, що поховалися там.
12 І люди залоги сказали Йонатанові та його зброєноші: "Піднімися до нас, і ми з вами розмовлятимемо!" І сказав Йонатан зброєноші своєму: "Піднімайся за мною, бо Господь дав їх у Ізраїлеву руку!"
13 І піднявся Йонатан на руках своїх та на ногах своїх, а за ним його зброєноша. І падали филистимляни перед Йонатаном, а його зброєноша добивав за ним.
14 І була перша поразка, що вдарив Йонатан та його зброєноша, близько двадцяти душ, на половині скиби оброблюваного парою волів поля на день.
15 І сталося сумяття в таборі, на полі, та в усьому народі. І затремтіла залога филистимська. І задрижала земля, і знявся великий переполох!
16 І побачили Саулові вартові в Веніяминовій Ґів'ї, аж ось натовп розбігається в різні боки.
17 І сказав Саул до народу, що був з ним: "Перевірте, хто пішов від нас?" І переглянули, аж ось нема Йонатана та його зброєноші.
18 І сказав Саул до Ахії: "Принеси Божого ковчега!" Бо Божий ковчег був того дня з Ізраїлевими синами.
19 І коли Саул промовляв до священика, то переполох у филистимському таборі все більшав та поширювався. І сказав Саул до священика: "Зупини свою руку!"
20 І зібралися Саул та весь народ, що був з ним, і вони пішли аж до місця бою, аж ось меч кожного на його ближнього, і паніка велика!
21 А між филистимлянами, як і давніш, були євреї, що прийшли з їхнім табором, і вони теж перейшли, щоб бути з Ізраїлем, який був із Саулом та Йонатаном.
22 А всі ізраїльтяни, що ховалися в Єфремових горах, почули, що филистимляни втікають, і погналися за ними й вони.
23 І врятував Господь Ізраїля того дня. А бій перейшов аж за Бет-Евен.
24 Та ізраїльтянин був пригноблений того дня. А Саул наклав клятву на народ, промовляючи: "Проклята та людина, що буде їсти хліб до вечора, поки я не помщуся своїм ворогам". І весь той народ не їв хліба.
25 І пішов весь народ до лісу, а там був мед на галявині.
26 І ввійшов народ до того лісу, аж ось мед витікає! Та ніхто не простяг своєї руки до вуст своїх, бо народ боявся присяги.
27 А Йонатан не чув, коли батько його заприсягнув був народ.